Російські приватні компанії дедалі частіше змушені самостійно організовувати захист своїх об'єктів на тлі зростання атак українських безпілотників. Як повідомляє The Wall Street Journal, влада РФ офіційно поклала на бізнес відповідальність за безпеку, зобов'язавши підприємства впроваджувати заходи самозахисту.

Минулого місяця Кремль видав указ, згідно з яким компанії, які не забезпечили захист від дронів, можуть тимчасово перейти під державний контроль. Внаслідок цього підприємства по всій країні орендують системи протиповітряної оборони у оборонних компаній або створюють власні, а також наймають охоронців і навіть стрільців для виявлення та знищення безпілотників. За даними оголошень на сайті "Авіто", зарплати для таких фахівців можуть сягати 240 000 рублів на місяць (близько 3000 доларів), а охорона Кримського мосту оцінюється ще дорожче.

За інформацією WSJ, деякі компанії платять Міністерству оборони РФ за оренду систем ППО, сплачуючи щомісячні внески за роботу інструкторів. Інші залучають інженерів з оборонних підприємств для розробки власних засобів захисту. За даними державного агентства ТАСС, у першій половині 2026 року комерційні підприємства витратили понад 440 мільйонів рублів на системи протидії дронам — це майже у сім разів більше, ніж за той самий період минулого року.

Передумови

Україна значно наростила виробництво безпілотників, що дозволило її збройним силам завдавати масованих ударів у глибокому тилу Росії. Польська аналітична компанія Rochan Consulting повідомляє, що з березня українські дрони здійснили близько 200 атак на російські нафтопереробні заводи та уразили щонайменше 36 логістичних центрів, включаючи склади найбільших інтернет-рітейлерів Ozon і Wildberries.

"Величезні розміри Росії зараз стали її вразливим місцем: наявні засоби ППО доводиться розпорошувати по величезній території, яку складно захистити повністю."

Через атаки українських дронів російські НПЗ масово зупиняють роботу. Зокрема, 21 вересня Московський НПЗ призупинив переробку нафти, а після нових ударів зупинилися також заводи у Новошахтинську та Пермі. За оцінками, внаслідок атак виведено з ладу понад 45% проектних потужностей російської нафтопереробки.