З 26 російських культурних центрів у Європі, відомих як «Русские дома», 15 продовжують працювати, попри санкції Європейського Союзу. Про це йдеться у розслідуванні проєкту «Алгоритми брехні» на Еспресо та Slawa TW.

Перший та тривалий час єдиний закритий «Русскій дом» був у Києві — його діяльність припинили ще у 2021 році після численних попереджень СБУ про деструктивний вплив центру з 2014-го. Втім, реакції від урядових структур не надходило роками. Лише після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році інші країни Європи почали закривати подібні установи. Словенія стала першою в ЄС, за нею — Хорватія, Чорногорія, Північна Македонія, Румунія, Велика Британія та Данія. У Молдові рішення про закриття ухвалили після того, як російські дрони порушили повітряний простір країни у лютому 2025 року.

У Польщі та Угорщині ситуація залишається невизначеною. У Варшаві після серії скандалів польський «Русскій дом» призупинив роботу, але формально не закритий — на будівлі досі вивішений російський триколор. Більшість функцій центру перейшли до Будапешта, який залишається найбільш лояльним до Росії осередком у ЄС. У Брюсселі російський центр діє за двадцять хвилин ходьби від Єврокомісії, організовуючи мовні курси, освітні програми та навіть поїздки дітей до окупованого Криму. За даними Служби зовнішньої розвідки України, ці центри використовують для вербування агентів і обходу санкцій, а Кремль планує збільшити їхнє фінансування.

«Россотрудничество має 87 представництв у 71 країні світу, і поруч із кожним із них діють паралельні структури впливу», — зазначив керівник OSINT-групи «Алгоритмів брехні» Володимир Телюк.

Формально під санкціями перебуває саме «Россотрудничество», однак пов’язані з ним посольства, державні фонди та організації «співвітчизників» продовжують підтримувати ті самі зв’язки. Закриття одного центру рідко означає повне зникнення мережі: у Варшаві функції перебрав Будапешт, у Молдові — російське посольство, а у Брюсселі центр інтегрований у ширшу дипломатичну інфраструктуру, де вже ідентифіковано співробітників російських спецслужб.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що Україна офіційно звернулася до урядів інших країн із закликом визнати загрозу від «Русских домов» і надала аргументи для їх закриття. За його словами, під виглядом культурної діяльності ці центри слугують Росії для шпигунства та дезінформації.