37-річна шведська волонтерка Фріда Штольц отримала поранення під час російського удару дрона по автозаправній станції у місті Пирятин на Полтавщині 3 липня. Дрон «Геран» вагою близько 200 кг врізався в дах АЗС, пошкодивши обладнання та кілька автомобілів, повідомляють місцеві власті.

Цей випадок став частиною масштабної кампанії російських атак на автозаправки по всій Україні, яка цього літа поширилася з південних та східних областей у центральні регіони, залишаючи безпального багато населених пунктів і ділянок трас. Центр інформаційної стійкості зафіксував 66 таких ударів у червні — це у 3,4 раза більше, ніж у травні. Французький дослідник Клеман Молін на платформі X опублікував карту, де позначено 160 зруйнованих АЗС, зокрема 23 у Харківській, 19 у Сумській та 15 у Запорізькій областях.

За словами військового експерта Віктора Кевлюка, ці удари спрямовані передусім на цивільне населення, щоб ускладнити повсякденне життя та обмежити постачання пального до фронтових районів. Директор консалтингової компанії з паливного ринку А-95 Сергій Куюн додав, що кампанія має й пропагандистську мету — показати росіянам, що українці теж страждають через війну.

Водночас російські ЗМІ повідомляють про посилення ударів українських сил по АЗС у російській Бєлгородській області, де за п’ять днів було вражено 19 об’єктів. Експерт Іван Ступак вважає, що ці удари мають іншу мету — ускладнити логістику постачання для російських військ на напрямках Липці, Козача Лопань і Вовчанськ у Харківській області.

Кевлюк наголошує, що атаки ускладнюють і забезпечення пального для українських військових, які, окрім власних складів, значною мірою залежать від мережі комерційних АЗС. Через це у деяких фронтових регіонах уже виникають локальні дефіцити пального, що впливає на цивільних і військових.

Російські удари також поширюються ближче до Києва: Пирятин розташований за 30 км від Київської області. Важливі транспортні коридори, як-от траси Київ–Харків і Дніпро–Харків, також піддаються атакам. Кевлюк вважає, що розширити кампанію на центральні та західні області буде складніше через щільнішу систему ППО та РЕБ, а також більшу відстань для дронів.

За словами Куюна, відновлення пошкоджених АЗС обходиться від кількасот тисяч до кількох мільйонів доларів, що робить інвестиції ризикованими. Власники станцій захищаються, встановлюючи мобільні укриття, бетонують газові баки та укріплюють території, але захистити всю мережу з тисяч об’єктів практично неможливо.

Кевлюк пропонує розпорошувати і маскувати запаси пального, збільшувати використання мобільних заправок і посилювати охорону паливних складів, що має бути завданням держави. Наразі ж через брак засобів ППО повноцінний захист паливної інфраструктури залишається проблемою.

Президент Української нафтогазової асоціації Ярослав Старовойтенко запевняє, що загальнонаціонального дефіциту пального немає, а ринок стабільний і під контролем. Проте доставка пального у прифронтові райони ускладнена через постійні обстріли та близькість до лінії фронту.