Унаслідок російської атаки реактивними дронами по селищу Мила 29 серпня загинули 38 людей, ще 12 осіб стали жертвами ударів по різних регіонах України 1 вересня. Про це повідомляє Al Jazeera з посиланням на українські офіційні джерела.

За даними Повітряних сил України, цього літа кількість загиблих серед цивільного населення суттєво зросла через використання Росією реактивних дронів, які летять удвічі швидше за гвинтові й значно складніше перехоплюються. У серпні таких дронів було зафіксовано близько 2 800, тоді як у липні — 1 500, а в червні — ще менше. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат зазначив, що Україна перехоплює понад 90% гвинтових дронів, але лише 60% реактивних.

Водночас, за підрахунками Генерального штабу ЗСУ, у серпні російські війська втратили 42 020 осіб, що лише трохи менше, ніж у липні (42 860), і значно більше, ніж у червні (39 290). Al Jazeera підкреслює, що не може незалежно перевірити ці цифри, але якщо вони точні, то втрати Росії влітку на 25,8% перевищують весняні показники. Українська сторона також повідомляє, що темпи російського поповнення особового складу значно нижчі за втрати — близько 32 500 на місяць. Президент Володимир Зеленський заявив, що, за даними розвідки, Володимир Путін планує мобілізувати ще 300 тисяч військових у жовтні.

«Російська сторона визнає, що кораблі її Чорноморського флоту фактично заблоковані в Новоросійську через наші удари дронами і не можуть діяти в морі», — заявив Володимир Зеленський.

Більшість російських втрат, за словами Зеленського, припадає на Костянтинівку на Донеччині, яку Москва намагається захопити. Російські війська контролюють лише частину міста, але проникли більш ніж на 70% його території окремими групами. Українські оператори дронів регулярно завдають по них ударів, утримуючи місто в «сірій зоні» вже кілька місяців. Командувач ЗСУ Михайло Драпатий нещодавно посилив оборону на напрямках Слов’янська і Добропілля, але лінія фронту в Костянтинівці залишається майже незмінною, що може свідчити про тактику затяжної оборони з метою виснаження противника.

Українські удари по російській інфраструктурі

Україна змістила фокус ударів із нафтопереробних заводів на російські системи ППО, радари та майданчики запуску дронів. За даними Сил безпілотних систем (СБС), у серпні знищено 33 елементи ППО, а з початку року — 263. Також у серпні було атаковано 12 нафтопереробних заводів, 2 газопереробні підприємства і 3 нафтотермінали. Протягом останнього тижня удари були завдані по заводах у Ярославлі, Кірішах і Усть-Лузі — всі вони розташовані за 800 км від кордону з Україною.

Ці атаки призвели до дефіциту пального в Росії й зростання цін для споживачів. За інформацією української військової розвідки, експорт російської нафти з порту Новоросійськ у серпні впав із 800 тисяч барелів на добу до 350 тисяч. Росія подовжила заборону на експорт дизеля до кінця вересня, щоб забезпечити армію та транспорт, і змушена імпортувати бензин. В окупованому Криму бензин видають лише державним службам, а російський призначений губернатор Сергій Аксьонов визнав, що «постачання пального не повністю задовольняє потреби населення» і частина мешканців зіткнеться з обмеженнями.