Громадян Кенії активно залучають до служби в армії Росії, обіцяючи їм цивільну роботу, а згодом відправляють на фронт, зокрема під Вовчанськом на Харківщині. За даними розвідки Кенії, понад тисяча кенійців уже поїхали воювати за Росію, десятки з них загинули, а багато хто потрапив у полон до українських військових, повідомляє The Observer.

Як відбувається вербування

Один із учасників розслідування, кенієць Стівен (ім'я змінено), розповів, що після втрати бізнесу через заворушення в країні побачив в інтернеті оголошення про роботу охоронцем у Росії із зарплатою близько 3 тисяч фунтів на місяць. Після оформлення візи та перельоту до Санкт-Петербурга його змусили підписати документи російською, зміст яких він не розумів. Далі відкрили банківський рахунок, відправили до військового табору, де за три тижні провели базову підготовку. Згодом Стівена та інших завербованих відправили на передову, де вони стикнулися з нестачею їжі, води та боєприпасів. За словами Стівена, 90% його підрозділу загинули, а сам він отримав важкі поранення.

«Не хочу говорити стереотипами, але білі не люблять чорних. Саме нас відправили першими», — розповів Стівен.

Повернутися додому йому допоміг знайомий із посольства Кенії в Москві, але всі зароблені гроші пішли на квиток, і зараз чоловік залишився без роботи й коштів на лікування.

Схеми вербування та реакція влади

Вербуванням кенійців займалося агентство Global Faces Human Resources, керівника якого, Фестуса Арасу Омвамбу, затримали після виявлення групи громадян, які чекали на відправку до Росії. Омвамба не визнав провини у торгівлі людьми, а навесні його відпустили під заставу.

Ще один кенієць, Данкан Чеге, також відгукнувся на оголошення про роботу водієм, але замість цього отримав зброю та коротку підготовку, після чого його відправили до Донецька у складі групи Вагнера. За відмову воювати погрожували смертю. Чеге вдалося втекти, але зарплати він так і не отримав, а квиток додому купив на гроші, виручені матір'ю від продажу корови.

Журналісти виявили у Facebook нові оголошення про роботу в Росії для кенійців, зокрема у сільському господарстві та харчовій промисловості. Частина з них оформлена за тими ж шаблонами, що й оголошення про військову службу. Водночас компанії, чиї логотипи використовують у рекламі, запевняють, що працюють легально, або заявляють про можливе використання їхніх назв шахраями.

Дії Кенії та масштаби проблеми

У лютому 2026 року глава МЗС Кенії Мусалія Мудаваді домовився з Сєргєєм Лавровим, що кенійців більше не братимуть до армії РФ, а всіх охочих повернуть додому. Також Найробі оголосило амністію для тих, хто повернувся, оскільки за службу в іноземній армії кенійцям загрожує до 10 років ув'язнення. Влада закрила понад 600 вербувальних агентств.

Однак проблема ширша за Кенію. За даними Code For Africa, вербувальники використовують Meta і TikTok для розміщення оголошень, а також залучають громадян інших країн — Непалу, Куби, Індії, Індонезії. За оцінкою The Observer, Росія щомісяця втрачає близько 30 тисяч військових і намагається уникнути масштабної мобілізації власних громадян, залучаючи іноземців. У 2026 році Москва планувала набрати ще 18,5 тисяч іноземців, а загалом уже залучила 28 тисяч із 135 країн.

Для Кенії існує й окремий канал: африканський екзархат РПЦ відправляв молодь до Росії під виглядом навчання або роботи.