Російські війська у липні скинули на Україну понад 8,300 плануючих авіабомб, що стало найвищим місячним показником з початку повномасштабного вторгнення. Про це 4 серпня повідомило Міністерство оборони України, посилаючись на дані Генерального штабу.
Ця зброя, хоч і часто неточна, є надзвичайно руйнівною і наразі Україна не має надійних засобів протидії їй. Плануючі бомби застосовують не лише проти військових об’єктів на передовій, а й дедалі частіше — проти густонаселених житлових районів у відносно безпечних містах, що призводить до зростання кількості цивільних жертв.
Показник у липні перевищив попередній рекорд у 8,266 бомб, встановлений у червні. Російські керовані авіабомби, які в Україні часто називають КАБ (керована авіабомба), — це переобладнані авіабомби з крилами та системами точного наведення, такими як GPS, лазерне або інфрачервоне цілевказання.
На відміну від традиційних вільнопадаючих бомб, КАБ можуть планувати десятки кілометрів до цілі, що дозволяє російським літакам, зазвичай Су-34, скидати їх з безпечної відстані за межами досяжності українських засобів ППО та винищувачів. Вага бойових частин варіюється від приблизно 300 кілограмів до 3 тонн, чого достатньо для знищення багатоповерхових будівель при прямому влучанні.
Росія застосовує плануючі бомби проти важливих, укріплених або замаскованих цілей, таких як мости, командні пункти чи групи безпілотників, виявлені розвідкою. Проте на практиці у містах на передовій, наприклад у Добропіллі, інтенсивні атаки такими бомбами можуть завдавати масштабних руйнувань задовго до підходу російських військ до околиць.
Хоча зброя оснащена системами наведення, вона часто неточна і може бути відхилена від курсу потужними засобами радіоелектронної боротьби. Особливо руйнівними плануючі бомби стають при застосуванні проти житлових кварталів, де вибух може спричинити обвал цілої секції багатоповерхівки.
Атаки російських плануючих бомб регулярно призводять до жертв серед цивільного населення у містах на передовій, таких як Слов’янськ і Краматорськ на Донеччині, а також іноді у більших обласних центрах Харкові та Запоріжжі.