Росія продовжує порушувати повітряний простір країн НАТО, застосовуючи тактику «тисячі порізів», що полягає у систематичних провокаціях і перевірці реакції Альянсу. Від початку повномасштабного вторгнення в Україну зафіксовано десятки випадків порушень, які з часом стали масовішими і нахабнішими, зокрема у вересні 2025 року Польщу атакували понад два десятки російських бойових безпілотників. Це змусило авіацію НАТО вперше в історії протистояти повітряним загрозам над територією Альянсу.
Попри те, що польська влада підтвердила вибухівку на безпілотниках, НАТО не визнало інцидент навмисним збройним нападом, через що Стаття 5 Альянсу не була активована. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав дії Росії «абсолютно безвідповідальними та небезпечними», але наголосив, що оцінка триває. У 2026 році порушення продовжилися: у травні російський ударний дрон влучив у житловий будинок у румунському Галаці, після чого румунська ППО почала знищувати такі цілі. У липні до повітряного простору Польщі проникла крилата ракета Х-101, здатна нести ядерні боєголовки.
Заступник міністра національної оборони Польщі Цезарій Томчик підтвердив факт пуску російської ракети, яка вибухнула при ударі об землю. Польща викликала російського посла для пояснень, а прем’єр Дональд Туск заявив, що немає підстав вважати польську територію ціллю. НАТО та США відреагували стримано, наголосивши на серйозності порушень, але не розглядаючи їх як підставу для застосування колективної оборони.
Генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун вважає, що Росія свідомо здійснює пуски поблизу кордонів НАТО, приймаючи ризик порушень, щоб перевірити швидкість реакції Альянсу та звикнути західне суспільство до таких інцидентів. Російські траєкторії використовуються як безпечний коридор для зброї, оскільки українські сили оборони не збивають цілі, що рухаються в бік територій НАТО. Томчик додав, що більшість ракет під час останньої атаки були перехоплені українцями, а український пілот припинив переслідування ракети Х-101 за секунди до польського кордону, щоб уникнути порушення повітряного простору союзника.
Політолог Ігор Петренко пояснює, що Росія веде гібридну агресію як серію дій, кожна з яких трохи нижча за поріг серйозної реакції. Це змушує НАТО звикати до таких інцидентів і робить їх менш помітними. Політична готовність союзників реагувати на порушення кордонів залежить від внутрішньої підтримки та швидкості ухвалення рішень, що перевіряється під час таких провокацій.
Експерти попереджають про можливість нових гібридних викликів, зокрема використання Росією безпілотників під чужим прапором або навіть українських БПЛА, які ворог ремонтує для провокацій. Радник президента України Сергій «Флеш» Бескрестнов зазначив, що противник збирає українські безпілотники для майбутніх атак. У Варшаві не бачать ознак підготовки до прямого вторгнення, але не виключають інших сценаріїв ескалації, зокрема інформаційної війни і посилення антиукраїнських настроїв у Європі.
З огляду на заяви Москви про намір дійти до західних кордонів України, такі дії Росії можуть бути частиною ширшої стратегії тиску на НАТО і Європу, що вимагає від Альянсу не лише дипломатичних заяв, а й активної протидії порушенням повітряного простору.