Російський уряд 17 вересня передав компанію Nestlé Russia під тимчасове зовнішнє управління, що може призвести до її конфіскації або націоналізації. Про це повідомляє Nestlé, зазначаючи, що наразі "оцінює ситуацію та можливі дії". За останні тижні під зовнішній контроль у Росії потрапили також французька мережа супермаркетів Auchan і німецький гуртовий ритейлер Metro.

Auchan у коментарі російському виданню RBC заявила, що продовжує роботу й очікує роз’яснень від влади. Metro повідомила, що аналізує наслідки рішення. Водночас Кремль прямо пов’язує такі дії з геополітикою та війною проти України: речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що йдеться про компанії з "недружніх країн", які "активно залучені у військові дії проти нашої країни та причетні до ударів, які завдає Київ".

Передумови

Після розпаду СРСР іноземні компанії знаходили в Росії ринок із високими ризиками, але й значними прибутками. Як зазначає Чарльз Гекер, автор книги Zero Sum: The Arc of International Business in Russia, у 1990-х та на початку 2000-х вони отримували "феноменальні доходи", але недооцінювали політичні зміни. "Компанії не встигали за політичними змінами в країні. Вони заробляли величезні гроші, і це відволікало від політичних і геополітичних реалій", — каже Гекер.

Сьогодні російський ринок знову став надзвичайно ризикованим, але вже не обіцяє значних прибутків. Вихід із країни для західних компаній супроводжується великими втратами: активи доводиться продавати зі знижкою у 60% і сплачувати внесок до бюджету Росії у розмірі 35% від ринкової вартості. Деякі компанії погоджувалися на такі умови, інші намагалися перечекати, розраховуючи повернутися після завершення війни. Про це розповідає Крістофер Гартвелл, професор міжнародної бізнес-політики ZHAW School of Management and Law.

"Ви можете непогано заробити, якщо зв’яжетесь із авторитарними режимами, але одного дня прокинетесь і зрозумієте, що у вас забрали і гаманець, і нирки. Чи варто було воно того?" — підкреслює Гартвелл.

Війна важливіша за бізнес

За словами аналітика Олександра Кокчарова, великі транснаціональні корпорації, такі як Nestlé, є цінною здобиччю для Кремля. Їхні активи можуть бути використані для зміцнення лояльності груп, на які спирається влада. Прикладом є Danone і Carlsberg: у 2023 році їхні російські дочірні компанії очолили особи, пов’язані з чеченськими чи прокремлівськими структурами, а згодом ці активи перепродали іншим фірмам із подібними зв’язками.

Кокчаров наголошує, що через війну та економічні труднощі Росія замість бюджетних дотацій передає бізнес-активи лояльним групам. Це свідчить про відмову Кремля від ідеї повернення до "звичайних" бізнес-відносин із Заходом. "Моє розуміння було, що Кремль вважав війну тимчасовою, як і санкції. Але тепер, схоже, вони зрозуміли, що повернення не буде", — зазначає Кокчаров.

Російське агентство ТАСС повідомило, що станом на 29 вересня під зовнішнім управлінням опинилися 135 компаній, пов’язаних із іноземними власниками. Експерти вважають, що Nestlé, Auchan і Metro — не останні західні компанії, які втратять контроль над своїми активами в Росії.