Росія посилила обмеження на доступ до даних про діяльність паливно-енергетичного комплексу, закривши значну частину інформації щодо переміщення та продажу своїх енергоресурсів. Про це повідомляє biz.liga.net.
Відповідний указ підписав Володимир Путін 28 вересня, через 10 днів після ухвалення у США закону Ліндсі Грема про нові «пекельні санкції» проти РФ. Документ був опублікований на офіційному російському порталі правової інформації та набув чинності одразу після оприлюднення. Він обмежує доступ не лише до виробничих показників, а й до відомостей про покупців російських нафтопродуктів і логістику їх постачання. Під заборону потрапили дані про обсяги переробки та виробництва на російських нафтопереробних заводах, зокрема й заплановані обсяги продажу бензину та дизельного пального на біржових торгах, назви й обсяги енергоносіїв, які вивозять з Росії, продавців, покупців і посередників, розрахунки, дати та час поставок, транспорт, маршрути, термінали, склади та навіть їхні географічні координати. Окремо підкреслюється, що тепер засекречено також ціни експорту, митну статистику, маршрути та місця відвантаження.
Засекретили також зведену митну статистику і плановані обсяги продажу продукції паливно-енергетичного комплексу. Заборона стосується не лише державних органів, зокрема Росстату, а й медіа та будь-яких публікацій в інтернеті. Виняток зроблено лише для інформації, яку самі компанії-виробники чи експортери розкривають про свою діяльність. Конкретний перелік товарів, на які поширюється заборона, уряд РФ має визначити протягом 10 днів.
За даними Reuters, указ спрямований на ускладнення контролю за дотриманням західних санкцій проти Росії. Обмеження доступу до інформації про обсяги експорту, покупців, маршрути транспортування та термінали ускладнює для урядів і дослідників відстеження потоків російських енергоносіїв і виявлення можливих схем обходу санкцій. Росія вже раніше обмежувала доступ до даних енергетичного сектору, зокрема щодо видобутку нафти, після розширення санкцій Заходу з 2014 року та початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022-му.
Указ обґрунтовано необхідністю «негайних заходів» у відповідь на «недружні дії» США, інших країн та міжнародних організацій, які, за формулюванням російської влади, суперечать міжнародному праву. Водночас у документі не уточнюється, які саме дії стали безпосередньою причиною введення обмежень.
Як зазначає видання, такі дії ускладнюють моніторинг російського енергетичного сектору та можуть вплинути на прозорість міжнародних ринків нафтопродуктів. Указ було видано на тлі серії атак українських безпілотників по російській нафтовій інфраструктурі: за даними Reuters, у перші вісім місяців 2026 року російські НПЗ зазнавали атак у середньому раз на три дні. Зокрема, Куйбишевський НПЗ у Самарській області призупинив роботу після удару дронів у вересні. За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, у червні 2026 року обсяги переробки нафти в Росії скоротилися приблизно на 30% у річному вимірі — до близько 3,8 млн барелів на добу, що стало найнижчим показником за понад два десятиліття.
Останні обмеження запроваджено на тлі посилення атак України по російській нафтовій інфраструктурі, зокрема по нафтопереробних заводах і сховищах. За даними Генштабу ЗСУ, повторні удари українських дронів вивели з ладу до 45% загальної потужності російської нафтопереробки (ця цифра не була незалежно підтверджена). В ніч на 28 вересня сталася пожежа на Павловській нафтобазі у Краснодарському краї після масштабної атаки дронів, а двома днями раніше українські сили вразили Ільський нафтопереробний завод у тому ж регіоні, що також спричинило пожежу.

