Ветеран російсько-української війни, голова Громадської антикорупційної ради при Міноборони Юрій Гудименко заявив, що ключова проблема мобілізації полягає у наявності вибору для чоловіків призовного віку – йти чи не йти в армію.
За словами Гудименка, більшість чоловіків обирають залишатися цивільними, часто використовуючи незаконні способи ухилення від служби. Ветеран пояснив, що коли людина усвідомлює безповоротність свого призову, навіть ті, хто раніше витрачав великі кошти на хабарі, стають хорошими солдатами. "Все найстрашніше уже з ними сталося. Тепер треба жити у нових умовах", – наголосив він.
Юрій Гудименко підкреслив, що необхідно зробити так, щоб у людей не було вибору між комфортом і дискомфортом, а був вибір між двома видами дискомфорту. "Треба зробити, щоб цей момент настав, сказати, що ви всі будете служити. Треба зробити так, щоб у людей був вибір між дискомфортом і дискомфортом, бо сьогодні перед ними вибір між комфортом і дискомфортом: або ти продовжуєш жити вдома в умовах, до яких звик, або потрапляєш у максимально некомфортні умови – на війну, в армію", – пояснив він.
Ветеран також наголосив на необхідності обмежень для тих, хто свідомо ухиляється від служби. За його словами, такі люди мають бути позбавлені політичних прав, комфортних умов існування, а їхні рахунки мають бути заблоковані. "Зараз наслідків ніяких: ти всю війну переховувався вдома, війна закінчилась, ти вийшов, заплатив штраф – і все. Це несправедливо. І навіть з погляду державного керування це не зовсім правильно, адже за перевищення швидкості може бути покарання більше, ніж за ухилення від виконання конституційного обов’язку", – додав Гудименко.
Окрім того, він звернув увагу на важливість встановлення чітких термінів служби, що допоможе зняти страх у призовників. "Переважна більшість думає, що це нібито квиток в один кінець. Ми знову говоримо про контракти й про терміни служби, і це правильна розмова, її обов’язково треба вести. Але спершу ми говоримо про страх", – підсумував ветеран.
Гудименко наголосив, що першочергово потрібно встановити базову справедливість у сфері мобілізації, а вже потім переходити до інших питань.