Російські війська від 15 квітня до 1 серпня 2026 року могли застосувати проти України близько 795 ракет різних типів. Про це повідомив військовий оглядач Богдан Мірошников, спираючись на дані Головного управління розвідки та статистику Повітряних сил ЗСУ.
За підрахунками Мірошникова, окупанти випустили 373 балістичні ракети типів «Іскандер-М», С-400 та KN-23, зокрема близько 319 «Іскандерів-М». Крім того, застосували 367 крилатих ракет Х-101, «Калібр» та «Іскандер-К», серед яких 303 ракети Х-101 і 52 «Калібри». Також зафіксовано 47 гіперзвукових ракет «Циркон» та вісім аеробалістичних ракет «Кинджал». Останнє застосування «Кинджалів» було 21 червня.
Мірошников зіставив кількість використаних ракет із оцінками запасів Росії станом на середину квітня та можливим виробництвом. За його розрахунками, станом на 2 серпня у російських арсеналах могли залишатися приблизно 91 ракета «Іскандер-М», 62 ракети Х-101, 438 «Калібрів», 171 ракета «Циркон», близько 125 північнокорейських ракет KN-23, 124 ракети «Кинджал» та 133 крилаті ракети «Іскандер-К».
Військовий оглядач наголосив, що ці дані є приблизними, оскільки не враховані деякі невеликі удари та відсутні точні відкриті дані для розподілу ракет KN-23 і ракет до комплексів С-400.
За думкою Мірошникова, запаси ракет Х-101 та «Іскандер-М» можуть бути одними з найменших від початку повномасштабної війни, тоді як «Калібрів» у Росії залишається значно більше. Через це окупанти можуть тимчасово скоротити застосування дефіцитних ракет і зробити ставку на «Калібри», «Іскандери-К», KN-23 та «Циркони».
Водночас оглядач не виключає, що російське командування може продовжити інтенсивні атаки без тривалого накопичення ракет. За його попередньою інформацією, у серпні Росія може готувати кілька масованих ударів, хоча це не є точним прогнозом.
Мірошников також припускає, що з серпня-вересня російські підприємства можуть збільшити виробництво окремих типів ракет, що створює додаткові ризики для України напередодні зимового періоду. Він закликав Сили оборони зосереджувати удари на підприємствах російського військово-промислового комплексу, складах ракет і пускових установках, щоб послабити здатність РФ виробляти й застосовувати далекобійне озброєння.
Нагадаємо, 1 серпня Росія завдала балістичного удару по Києву, внаслідок якого загинули дев’ятеро людей, а десятки отримали поранення. Удар пошкодив житлові будинки у різних районах столиці, а також будівлю посольства Литви, одна з ракет вибухнула за кілька метрів від дипломатичного представництва. Міністр закордонних справ Литви емоційно відреагував на атаку по Києву.