З кінця серпня у Києві різко зросла кількість повітряних тривог та згадок про атаки реактивних дронів. Як повідомляє Texty.org.ua, ці безпілотники почали системно атакувати місто у будь-який час доби, що призводить до серйозних економічних втрат для столиці.

Перші реактивні дрони були зафіксовані в Україні ще взимку 2024 року, однак тоді це виглядало як випробування, а не повноцінне бойове застосування. За даними видання, у липні 2025 року Збройні сили України вперше зафіксували масовані атаки реактивних дронів по Києву — місто одночасно атакували до восьми таких БпЛА.

Через високу швидкість руху реактивних дронів час між тривогами у столиці стає мінімальним. Аналітики Texty.org.ua відзначають, що навіть одна година загрози може суттєво порушити роботу підприємств, транспорту, торгівлі та установ. У матеріалі наголошується:

«Навіть одна година загрози порушує роботу підприємств, торгівлі, транспорту й установ. Не варто забувати, що Київ є одним із регіонів із найбільшим валовим регіональним продуктом. За результатами 2021 року його розмір оцінювався майже в 1,3 трлн грн. Тому для такого міста безупинні тривоги — це сотні мільйонів гривень втрат на добу».

Для ефективного терору столиці не обов’язково запускати багато дронів одночасно: поява навіть одного-двох БпЛА з інтервалом перетворює тривогу на майже безперервну. Відновлення роботи після відбою також займає час, адже працівники повертаються з укриттів, а підприємства запускають обладнання. Якщо тривога повторюється, нормальний режим роботи може не відновитися зовсім.

Особливо часто атаки відбуваються у вечірні години, коли кияни повертаються з роботи додому, а рух між берегами міста залежить від метро. Це створює додатковий транспортний колапс, що, за даними видання, є однією з цілей російських атак.

Траєкторії реактивних дронів складніші, ніж у звичайних «Шахедів»: вони кілька разів змінюють курс і атакують з різних напрямків, що ускладнює прогнозування та подовжує тривалість тривоги. Росія, за оцінкою Texty.org.ua, отримала дешевий інструмент для дестабілізації тилу, зокрема Києва та області, а також для зупинки життєдіяльності міста.

Навіть умовний поділ тривог на «жовту» та «червону» не гарантує безпеки: дрони атакують АЗС, транспорт, магазини та інші об’єкти. Лише 23 вересня внаслідок атаки дронів у Києві загинули двоє людей, ще 43 отримали поранення. Місто змушене або зупинятися під час тривалих тривог, або працювати під постійною загрозою удару.

Попри п’ятий рік повномасштабної війни, Київ досі не має достатньої кількості надійних укриттів. Частина виділених коштів залишається невикористаною, закупівлі зриваються, а відповідальність розмивається між міською та державною владою.