Росія може вдатися до провокації проти країн НАТО, щоб створити підстави для нової хвилі мобілізації на тлі невдач на фронті в Україні. Про це пише автор книжок про Європу, колишній чиновник Єврокомісії Жак Лафітт у статті для The Globalist.

За оцінкою Лафітта, російська армія за липень і серпень втратила близько 80 тисяч військових, а загальна чисельність угруповання в Україні зменшилася з приблизно 750 тисяч до менш ніж 700 тисяч осіб. Останнім часом російські війська були витіснені з Дніпропетровської області та зазнають тиску на кількох напрямках, зокрема біля Лимана.

На цьому тлі, як зазначає автор, у Москви майже не залишилося простих способів змінити ситуацію на свою користь. Серед можливих дій Лафітт називає посилення атак по цивільних об’єктах в Україні, активізацію гібридної війни проти Європи та проведення нової мобілізації. Саме мобілізація, на його думку, могла б суттєво вплинути на хід бойових дій, але водночас ризикує викликати невдоволення в російському суспільстві та нову хвилю еміграції.

Лафітт припускає, що для виправдання масштабного призову Кремль може інсценувати напад НАТО на Росію. Для цього Москва може здійснити обмежене вторгнення на територію Альянсу, а потім використати відповідь Заходу як привід для ескалації. Серед потенційних цілей називаються Сувалкський коридор, прикордонні райони Латвії та естонське місто Нарва. Останнє, на думку Лафітта, є найбільш імовірним об’єктом для такої провокації через переважно російськомовне населення, чіткі адміністративні межі та безпосередню близькість до Росії.

«Кремль міг би використати інформаційну схему, застосовану перед вторгненням в Україну, заявивши про необхідність “захистити російськомовних” від уявних переслідувань», — пише Жак Лафітт.

Водночас, зазначає автор, напад на місто ЄС неминуче матиме серйозні політичні наслідки: європейські країни можуть посилити підтримку України, а США — активніше долучитися до допомоги Києву. Лафітт підкреслює, що такий сценарій не є неминучим, але його не можна ігнорувати.

Раніше європейські експерти попереджали, що у разі прямого конфлікту з Росією країни Європи не готові до затяжної війни через низьку моральну готовність суспільства, політичну нестабільність і успіхи Росії у гібридній війні. На цьому тлі голова МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що звинувачення Німеччини щодо інциденту з дроном у Лейпцигу є початком «справжньої війни» між Заходом і Росією, а закриття російських дипломатичних установ у Німеччині порівняв із подіями перед Другою світовою війною.