Принцеса Ізабелла, 19-річна старша донька короля Фредеріка та королеви Марії, розпочала 11-місячну військову службу в казармах міста Слагельсе.

Вона є однією з 1600 новобранців, які цього понеділка почали службу в рамках значного розширення військового призову в Данії. Це рішення відображає посилене нарощування обороноздатності країни, що зумовлене зростаючими загрозами в Арктиці та триваючим конфліктом в Україні.

Розширення призову, оголошене у 2024 році, вперше включає жінок і передбачає збільшення стандартного терміну служби з чотирьох до одинадцяти місяців. Щорічна кількість призовників має зрости з 5000 до 7500 до 2033 року.

Данська королівська родина повідомила місцевим ЗМІ, що принцеса Ізабелла відмовиться від заробітної плати та виплат, які зазвичай отримують призовники. Вона проходитиме службу безкоштовно, покладаючись на фінансову підтримку батьків.

Новий набір призовників уперше буде залучений до служби в Гренландії вже цього місяця. Понад 100 солдатів виконуватимуть оперативні завдання протягом місяця, замінюючи професійні війська. Це має важливе політичне значення на тлі спроби колишнього президента США Дональда Трампа анексувати напівавтономну територію Данії, що неодноразово відкидалося як Гренландією, так і данською владою.

На саміті НАТО в Анкарі у червні прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що країна готова захищати кожен клаптик своєї території в межах військового союзу, «включно з нашою власною».

Один із новобранців, 19-річний Сілас Нор з міста Варде на заході Данії, позитивно оцінив подовження строку служби: "Тепер у нас 11 місяців, і я відчуваю, що можна справді зануритися, по-справжньому відчути і глибше пізнати військову службу".

Призовники пройдуть п’ять місяців базової підготовки, а потім шість місяців оперативної служби. Данські збройні сили також вводять нові напрямки служби, зокрема підрозділ дронів у Командуванні спеціальних операцій.

Програма призову в Данії діє як лотерея для всіх здорових молодих людей, які досягають 18 років, але останніми роками до служби здебільшого залучалися добровольці, а лотерея використовувалася для заповнення залишкових квот.

Сусідні країни Північної Європи — Швеція, Фінляндія та Норвегія — також мають призовну систему, як і країни Балтії: Естонія, Латвія та Литва.