У Індії тривають протести молодіжного руху CJP, що виникли на тлі глибокого економічного невдоволення та розчарування у майбутньому, які неочікувано викликали хвилю суспільного спротиву.
За словами аналітика Айяра, «є глибоке економічне невдоволення і стрес, що перетворилися на відсутність надії на майбутнє». Це, на його думку, може свідчити про зростаючу втому від уряду, який довго перебуває при владі та не виконав обіцянок, на яких будував свою репутацію. Ця ситуація, ймовірно, досягла переломного моменту.
Для однієї з учасниць протестів це питання значно ширше за окрему політичну помилку. Вона наголошує: «Повідомлення протестувальників чітке: ми втомилися. Нам потрібна нова політика, нова політична граматика — така, що базується на ідеях і зосереджена на управлінні та результатах».
Політолог Сухас Пальшікар застерігає, що рух CJP, відомий також як рух «Тарганів», може стати лише тимчасовим виходом для суспільного гніву, який з часом згасне, подібно до протестів фермерів. Він пише у соцмережі X: «Куди піде рух „Тарганів“? Можливо, нікуди — він дозволить виплеснути фрустрацію і поступово згасне».
Водночас Пальшікар радить не ідеалізувати цей рух як виключно молодіжний або рух покоління Z. Він вважає, що «ідеологічний і політичний характер руху наразі є плинним», і різні політичні сили можуть намагатися впливати на нього.
Проте він визнає, що протестувальники показали готовність протистояти державі: «Молодь виявила свій гнів і огиду. Вони зазнали жорстокого поліцейського тиску демократичного уряду. Вони також показали, що лише вуличні акції змушують цей режим слухати і вести діалог».
За словами Пальшікара, подальша доля руху залежить від багатьох чинників, зокрема від репресій з боку держави, інформаційних блокад, проблем з лідерством та складнощів у формуванні широкої соціальної коаліції.
Економіст Сураджит Мазумдар з Деліського університету Джавархала Неру вважає, що цей рух вже вказує на щось значно більше, ніж просто скандал із витоком екзаменаційних завдань.