Жодна споруда не може забезпечити абсолютний захист від прямого влучання балістичної ракети. Про це заявив завідувач кафедри споруд спеціального призначення Київського національного університету будівництва і архітектури Володимир Скочко в коментарі для LIGA.net.
За словами професора, навіть спеціально збудовані бункери не здатні повністю убезпечити людей від усіх засобів ураження, особливо у разі прямого влучання потужного боєприпасу. Він наголосив, що завдання інженерного захисту полягає у суттєвому зменшенні ймовірності загибелі або травмування людей.
Скочко пояснив, що формально повноцінні підземні бункери забезпечують найкращий рівень захисту від балістичних ракет, проте їхнє масове будівництво у масштабах міста є економічно нереальним. Через це державні будівельні норми орієнтуються на більш реалістичні рішення — підземні споруди подвійного призначення, зокрема паркінги, підвали та цокольні приміщення, якщо вони відповідають вимогам безпеки.
Після масованих російських ударів балістичними ракетами питання захисту цивільного населення залишається надзвичайно актуальним. Професор також підкреслив, що розташування приміщення під землею не робить його повноцінним укриттям без міцних конструкцій, щонайменше двох безпечних виходів, вентиляції, аварійного освітлення, водопостачання, санітарних вузлів та засобів зв’язку.
1 серпня Росія завдала ракетного удару по Києву, внаслідок якого загинули дев’ятеро людей, серед них четверо дітей, а ще 30 отримали поранення. Заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв повідомив LIGA.net, що підземні паркінги є одним із найефективніших варіантів укриттів під час російських атак, але їхнє масове використання у якості сховищ ускладнюють законодавчі обмеження.