Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, який після зміни влади обіцяв поліпшити відносини з Україною та підтримати її європейський курс, знову почав висувати нові вимоги до Києва і блокувати подальший рух України до ЄС. Про це йдеться в аналітичному матеріалі 24 Каналу з коментарями засновника спільноти Resurgam Дмитра Корнієнка.

Після призначення Мадяра прем'єром у червні 2026 року, Будапешт і Київ досягли домовленості щодо прав угорської меншини на Закарпатті. Це дозволило розблокувати відкриття першого переговорного кластеру щодо вступу України до ЄС. Однак очікування, що Угорщина зніме всі перепони, не справдилися: вже за кілька днів Мадяр заявив про небажання поспішати з відкриттям інших кластерів і фактично поставив Україні ультиматум, вимагаючи зустрічі з президентом Зеленським у Береговому.

"Я ще раз підкреслив, що був би радий, якби ця зустріч відбулася у чудовому місті Береговому, на Закарпатті. Я хотів би зустрітися в Береговому, а він хотів би зустрітися в іншому місці. Я знову назвав йому назву цього міста трьома мовами — угорською, українською та російською. Я залюбки приїду туди", — заявив Петер Мадяр під час виступу в Брюсселі.

Після цього Угорщина наполягла на тому, щоб із підсумків саміту ЄС прибрали формулювання про необхідність якнайшвидшого відкриття наступних переговорних кластерів для України. Мадяр пояснив це бажанням дотриматися справедливості щодо країн Західних Балкан, які довше чекають на вступ до ЄС. Водночас, як зазначає 24 Канал, ще кілька тижнів тому головною перепоною називалися права угорської меншини, а після їхнього врегулювання Будапешт одразу знайшов нову причину для блокування.

У липні вдалося відкрити лише один новий кластер — шостий, що стосується зовнішніх відносин, а чотири залишилися заблокованими через позицію Угорщини. Восени Будапешт знову повернувся до теми прав нацменшин, вимагаючи не лише плану дій, а й конкретних змін у законодавстві та їхньої імплементації ще до відкриття наступних переговорних розділів. Це суперечить логіці самого переговорного процесу, адже частина заходів розрахована на 2026–2027 роки, і без їхнього виконання Україна все одно не зможе закрити перший кластер.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос на початку вересня заявила, що Україна виконала необхідну роботу для відкриття кластерів, і тепер ЄС повинен зробити свій крок. Аналітик Дмитро Корнієнко вважає, що попри складнощі, у відносинах з Угорщиною вже досягнуто суттєвого прогресу, але позиція Мадяра щодо євроінтеграції залишається проблемною для Києва.