Правозахисник Захаров виступив у Парламентській асамблеї Ради Європи, наголосивши, що війна не може бути виправданням для порушень прав людини в Україні. Про це він розповів у проєкті "Тепер головне" на Еспресо.

За словами Захарова, перед Україною стоїть складне завдання: одночасно протистояти агресії, зберігати демократію, боротися з корупцією та рухатися до членства в ЄС. Він підкреслив, що для цього необхідно не імітувати повагу до прав людини, а забезпечити справедливе правосуддя та дотримання міжнародних стандартів.

"Ми мусимо доводити, що ми відповідаємо стандартам ЄС і що ми виконуємо свою роботу на шляху до членства. Для цього треба не імітувати шлях до ЄС і повагу до прав людини, а справді мати справедливе правосуддя і дотримуватися міжнародних стандартів", — заявив Захаров.

Він розповів, що в аналітичній доповіді, яку презентували в ПАРЄ, два розділи присвячені війні: питанням притягнення до відповідальності росіян за міжнародні злочини та визволенню цивільних заручників і військовополонених. Однак основна частина документа стосується саме стану прав людини та готовності України до євроінтеграції.

Серед обговорюваних проблем Захаров назвав політичні санкції проти опонентів влади, зокрема Петра Порошенка, Костянтина Жеваго та блогера Борислава Берези, які, за його словами, стали жертвами незаконних санкцій як позасудового механізму репресій. Він підкреслив, що це є порушенням свободи слова та 10 статті Європейської конвенції.

Крім того, йшлося про порушення прав людини з боку антикорупційних органів: надмірні застави, неможливість їх внести, порушення процесуального законодавства, незаконні обшуки. Також піднімали питання міграційної політики та мобілізації.

Захаров зазначив, що публічно презентували лише частини, пов'язані з російською агресією, щоб не дати підстав проросійським партіям для антиукраїнських заяв. Інші питання обговорювали на закритих зустрічах.

Він додав, що під час війни Україні фактично дають "аванс" щодо дотримання прав людини, але це не означає повної безкарності. Захаров нагадав, що дерогація від Європейської конвенції з прав людини не є абсолютною.

У контексті євроінтеграції Євросоюз розробляє "дорожні карти" для чотирьох країн, які вважаються лідерами цього процесу, серед яких і Україна.