Кілька українських правозахисних організацій закликали Національний банк України припинити практику блокування банками платежів на рахунки Вищого антикорупційного суду для внесення застави за підозрюваних. Про це йдеться у спільній заяві, яку підписали «Харківська правозахисна група», «Український інститут прав людини», «Центр громадянських свобод», «Гельсінська спілка з прав людини», благодійний фонд «Людина і право» та «Українська фундація правової допомоги».

За словами правозахисників, в Україні склалася ситуація, коли суд визначає розмір застави, але банки відмовляються проводити відповідні платежі на офіційний депозитний рахунок суду. У результаті підозрювані залишаються під вартою не через рішення суду, а через дії банків, які блокують внесення застави. Організації наголошують, що відмови стосуються навіть незначних сум — 10, 100 чи 1 000 гривень, а також платежів від адвокатів і родичів підозрюваних. Банки, за їхніми словами, посилаються на «внутрішні правила» або неофіційно — на рекомендації НБУ.

«НБУ відповідає, що сам платежів не блокує. У підсумку ніхто не начебто ні за що не відповідає. А людина сидить в СІЗО за судовими рішеннями, у яких написано, що вона може вийти. … Фактично рішення про свободу людини ухвалює не суд, а банк», — йдеться в заяві правозахисників.

Організації підкреслюють, що така практика суперечить як положенням Європейського суду з прав людини, так і Конституції України.

Що відомо про справи Столара і Мудрої

Як повідомляє ZN.UA, проблема блокування застави стала особливо помітною у справі Вадима Столара, підозрюваного у так званій справі «Форрест Гамп». Хоча Столар заявляв про готовність внести 300 млн грн застави, банки відмовлялися проводити платежі на рахунки ВАКС. За інформацією співрозмовників видання, підрозділи фінансового моніторингу банків вважають такі кошти ризиковими, а в окремих випадках навіть розривають договори банківського обслуговування зі Столаром.

Схожа ситуація виникла і щодо колишньої заступниці керівника офісу президента Ірини Мудрої. Їй призначили заставу у 20 млн грн, однак вона змогла внести лише 5 млн грн власних коштів, після чого її рахунки арештували. Спроби її чоловіка внести решту суми також наштовхнулися на відмову банків.

За даними джерел видання, у приватних розмовах представники банків посилалися на рекомендації центрального регулятора не проводити такі платежі на рахунок ВАКС. Водночас у НБУ заявили, що не здійснюють «ручного втручання», а відмови з боку 15 банків після дзвінка з НБУ назвали абсурдними.