13 серпня домовина з останками полковника Армії УНР та першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця, яку ексгумували в Роттердамі, прибула в Україну. Як повідомив доктор історичних наук, керівник музею-садиби Коновальця у Зашкові Іван Хома в ефірі телеканалу «Еспресо», це повернення має глибоке символічне значення для української державності.
За словами історика, Коновалець залишив українські землі наприкінці 1922 року і до своєї загибелі у 1938 році не мав можливості повернутися на батьківщину. Лише раз, у 1931 році, він побував на українській території — у Ясіні на Закарпатті. Водночас Коновалець вірив у відродження незалежної України, навіть якщо не судилося побачити це за життя.
«Відродження української держави буде, але це питання часу. І, відповідно, його повернення – це реалізація його мрії, а особливо ще в місті Києві, в столиці України», — наголосив Іван Хома.
Історик підкреслив, що саме Київ як місце перепоховання має особливе значення, адже це символізує соборність України, за яку Коновалець боровся. На його думку, повернення праху полковника є свідченням того, що ідеї, за які він віддав життя, нині реалізуються. Хома також зазначив, що постать Коновальця може об’єднувати та надихати українців у час повномасштабної війни з Росією, а процес повернення є частиною впорядкування національної історичної пам’яті.
Іван Хома нагадав, що радянські та російські спецслужби тривалий час намагалися роз’єднувати українців і створювати конфлікти навколо історії визвольного руху. Тепер же, за його словами, українське суспільство поступово долає нав’язані розбіжності та прагне єдності як у ставленні до минулого, так і до сучасної боротьби за державність.
15 липня Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про перепоховання Коновальця на території Національного військового меморіального кладовища. 11 серпня Офіс президента повідомив про ексгумацію останків у Роттердамі, а 15 серпня у Києві відбулася заупокійна служба за полковником у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ.