Заморожених російських активів недостатньо для компенсації всіх збитків, завданих Україні, тому для фінансування відновлення необхідно залучати додаткові внески від держав-партнерів і створити прозорий фінансовий механізм виплат. Про це заявив постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький у коментарі «Укрінформу» у Страсбурзі.
Він нагадав про резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи, ухвалену 30 вересня, яка стосується використання російських державних активів для компенсації Україні. За словами Точицького, заморожені активи можуть стати одним із джерел фінансування, але їх обсягу не вистачить для покриття всіх збитків. «Очевидно, що заморожених активів не вистачить для компенсації всіх збитків, завданих Україні. Однак ключове питання — ефективне управління цими коштами», — підкреслив дипломат.
Він зазначив, що насамперед потрібно ухвалити політичне й юридичне рішення щодо можливості використання заморожених активів, а також сформувати спільний європейський підхід і забезпечити правовий захист відповідних національних рішень у країнах, де ці кошти перебувають.
Рекомендації ПАРЄ та додаткові джерела фінансування
ПАРЄ рекомендувала створити під егідою Ради Європи спеціальний фінансовий механізм для виплати компенсацій Україні відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах проти Росії. Паралельно, за словами Точицького, вже зараз потрібно визначати додаткові джерела фінансування та готувати практичні механізми роботи майбутньої Міжнародної компенсаційної комісії.
Постійний представник України при Раді Європи наголосив, що держави-члени організації та її партнери, зокрема Канада, виходять із того, що фінансування потреб України не може обмежуватися лише російськими активами. Тому країни-партнери мають передбачати додаткові асигнування у своїх бюджетах для механізмів компенсації та відновлення України.
«Одним із можливих інструментів є Банк розвитку Ради Європи», — зазначив Точицький.
Водночас, за його словами, для донорів важливо чітко розуміти, як саме працюватиме система фінансування: куди надходитимуть їхні внески, у який фонд чи фінансову установу, за якими правилами розподілятимуться кошти та як діятиме механізм відшкодування.