Кіпр планує розпочати постачання природного газу до Європи вже у першій половині 2028 року, що має посилити енергетичну безпеку ЄС на тлі війни Росії проти України та нестабільності на Близькому Сході.

Міністр енергетики Кіпру Міхаель Даміанос у інтервʼю Associated Press повідомив, що Східне Середземномор’я швидко стає альтернативним джерелом енергії для Європи. Французька TotalEnergies та італійська Eni ухвалили остаточне рішення про розробку газового родовища Cronos біля південного узбережжя Кіпру. Будівництво газопроводу від Cronos до єгипетського родовища Zohr, розташованого приблизно за 105 км, має розпочатися наприкінці 2026 року й триватиме до 18 місяців.

Після цього газ надходитиме до комплексу Дамієтта в Єгипті, де його скраплюватимуть і танкерами доставлятимуть до Європи. Вартість проєкту оцінюють приблизно у 2 мільярди доларів, що приблизно вдвічі дешевше за альтернативні варіанти завдяки використанню вже наявної єгипетської інфраструктури.

Родовищe Cronos містить понад 3 трильйони кубічних футів газу. Основна частина ресурсу призначена для європейського ринку, хоча близько 20% за певних умов може використовуватися для внутрішніх потреб Єгипту. Для Кіпру фінансові доходи від Cronos не є головною перевагою — уряд розглядає початок видобутку як стратегічний крок, що перетворить країну на виробника та експортера природного газу.

Cronos — одне з шести газових родовищ, відкритих у виключній економічній зоні Кіпру. Ще два перспективні родовища — Glaucus і Pegasus, запаси яких разом оцінюють приблизно у 6,9 трильйона кубічних футів. ExxonMobil та QatarEnergy, які займаються їхньою розробкою, очікують початку видобутку приблизно у 2033 році. Ще одне родовище — Aphrodite, відкрите близько 15 років тому, містить орієнтовно 5,6 трильйона кубічних футів газу. Остаточне рішення щодо його розробки консорціумом на чолі з Chevron очікується влітку 2027 року. Частина Aphrodite розташована в ізраїльських водах, і питання щодо частки Ізраїлю в цьому родовищі має вирішити арбітраж.

Паралельно Кіпр працює над проєктом Great Seas Interconnector — підводним електричним кабелем, який має з’єднати Кіпр із європейською енергосистемою, а в перспективі — з Ізраїлем. Цей проєкт є частиною ширшої ініціативи IMEC, що передбачає створення нових енергетичних і торговельних маршрутів між Європою, країнами Перської затоки та Індією.

Реалізація кабелю ускладнюється суперечками щодо його вартості, яка може перевищити початкову оцінку у 2,2 мільярда доларів. Європейський інвестиційний банк найближчими місяцями має оприлюднити оцінку вартості проєкту. Для Кіпру це особливо важливо, оскільки за чинною угодою місцеві споживачі можуть бути змушені профінансувати до 63% вартості будівництва, що потенційно призведе до значного зростання тарифів на електроенергію. ЄС уже зобов’язався надати проєкту 760 мільйонів доларів, а уряд Кіпру шукає додаткових приватних інвесторів, щоб зменшити навантаження на населення.