У Польщі загострився внутрішньопартійний конфлікт у «Праві і справедливості» (PiS) між двома неофіційними групами — «скаутами», які підтримують колишнього прем’єра Матеуша Моравецького, та «маслярами», що стоять за кандидатом у прем’єри Пшемиславом Чарнеком і лідером партії Ярославом Качинським.

Каталізатором конфлікту стало оголошення Чарнека кандидатом PiS на посаду прем’єр-міністра на виборах 2027 року. Це рішення, фактично ухвалене Качинським, викликало спротив Моравецького, який після втрати посади прем’єра створив у партії асоціацію «Розвиток Плюс», до якої приєдналося понад 30 депутатів. Цю групу називають «скаутами» через їхню молодість і досвід у скаутському русі. Водночас Чарнек очолює більшу групу «маслярів», які відомі радикальними поглядами і підтримкою Качинського.

Опитування IBRiS у липні показали, що 40% поляків вважають Моравецького кращим кандидатом від PiS, тоді як Чарнека підтримують 18%. Серед виборців PiS і ультраправих партій «Конфедерація» та «Конфедерація корони польської» підтримка розподілена майже порівну. Вибір Чарнека, відомого жорсткою антиукраїнською риторикою, зокрема вимогами припинити допомогу Україні та блокувати її вступ до ЄС і НАТО без «вирішення історичних суперечок», відштовхує поміркованих виборців.

Качинський у листі членам партії закликав припинити участь у паралельних об’єднаннях, що займаються політичною діяльністю, під загрозою виключення. Група Чарнека «Насамперед Польща» припинила діяльність, а асоціація Моравецького відмовилася, заявивши, що не є альтернативним об’єднанням. Цей ультиматум загострив внутрішній розкол у PiS, що існує понад 25 років і переживала кілька криз, зокрема вихід поміркованого крила у 2010 році.

Колишній прем’єр Моравецький критикував заяви Чарнека про припинення військової допомоги Україні, наголосивши, що Польща підтримує Україну «не з наївності чи очікування вдячності, а з холодного розрахунку» і що це відповідає польським інтересам. Чарнек, у свою чергу, не відмовився від своїх заяв і готовий повторити їх без сумнівів. Позиція Чарнека і підтримка Качинського свідчать про поступовий зсув PiS праворуч і відхід від поміркованих позицій, що відкриває простір для ультраправих сил у польській політиці.