Три з шести найбільших нафтопереробних заводів Росії, які виробляють дизельне паливо, у вересні значно зменшили обсяги виробництва або повністю його зупинили через пошкодження, завдані атаками українських дронів. Про це повідомляє агентство Reuters із посиланням на власні розрахунки, що базуються на даних учасників паливного ринку.

За інформацією агентства, на шість ключових заводів — Омський, Кіриський («Кінеф»), Волгоградський, Пермський, НОРСІ («Нижегороднафтооргсинтез») і «Танеко» (НПЗ у Нижньокамську) — припадає приблизно половина всього виробництва дизельного палива в Росії. У неділю «Танеко» також став об'єктом атаки дронів, однак наслідки цього удару ще не оцінені.

Серед постраждалих підприємств Кіриський НПЗ повністю зупинив роботу, а Волгоградський і завод у Кстово працюють лише на чверть від своєї проектної потужності. Виробництво дизеля на цих підприємствах у кілька разів нижче за звичайний рівень.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, протягом перших восьми місяців 2026 року Україна в середньому атакувала один російський НПЗ кожні три дні. Це суттєво вплинуло на паливний сектор РФ. Українська кампанія ударів далекобійними дронами по російських НПЗ станом на кінець липня вивела з ладу понад 30% фактичних і 45% номінальних нафтопереробних потужностей Росії.

У серпні російська влада втретє продовжила заборону на експорт дизельного палива для виробників до 30 вересня. 30 липня уряд РФ продовжив чинну заборону на експорт бензину й дизелю ще на пів року. За інформацією Мінфіну РФ, яку проаналізував Bloomberg, у серпні 2026 року нафтові доходи Росії впали до мінімального рівня за останні шість місяців через зниження експортних цін.

До початку масованих атак Росія була одним із найбільших експортерів дизеля у світі, забезпечуючи близько 10% світових поставок. У червні, коли експорт дизелю з Росії ще не був обмежений, його обсяг становив менше 1 млн тонн, тоді як у червні 2025 року цей показник сягав 2,5 млн тонн. Зараз наслідки дефіциту вже відчутні: запаси дизеля у США впали до найнижчого сезонного рівня за весь час спостережень, а Європа вперше за сім років почала купувати паливо в Мексиці.

Водночас виникли труднощі з постачанням із Близького Сходу, а американські НПЗ працюють майже на межі можливостей і змушені нарощувати експорт, щоб компенсувати нестачу пального на інших ринках. Кожна нова атака на російський НПЗ додатково дестабілізує світовий ринок. Ситуацію на ринку ускладнює також війна в Ірані, яка вже вплинула на глобальні поставки енергоресурсів.

Для США проблема вже не лише зовнішньополітична: зростання цін на дизель підвищує витрати фермерів, транспортних компаній і промисловості, що впливає на ціни практично всіх товарів. Середня ціна дизелю у США вперше перевищила 6 доларів за галон, що особливо небажано для Дональда Трампа напередодні проміжних виборів у листопаді, оскільки дизель широко використовується у вантажних перевезеннях, залізничному транспорті, судноплавстві та сільському господарстві. Американські фермери вже кілька років працюють у складних умовах через посуху, високі виробничі витрати та наслідки торговельної політики, а зростання цін на дизель лише посилює цей тиск.

«Дорогий дизель збільшує витрати американських фермерів, вантажоперевізників та промисловості, розганяючи ціни практично на всі товари», — йдеться у повідомленні агентства.

У зв’язку з цим президент США Дональд Трамп закликав українського президента Володимира Зеленського припинити удари по російській паливній інфраструктурі та нафтопереробних заводах, заявивши, що вони спричинили дефіцит дизеля на світовому ринку.