Південна Корея висловила "глибокий жаль" у зв'язку із заявою України про передачу двох військовополонених із КНДР Сеулу. Про це повідомили в офісі президента Південної Кореї.
За словами представників Сеула, між сторонами існувала домовленість про нерозголошення деталей передачі полонених. Як пояснили в офісі президента, конфіденційність мала забезпечити безпеку самих полонених та їхніх родин, а також відповідала міжнародному праву та гуманітарним принципам.
У Південній Кореї наголосили, що розголошення цієї інформації без попередніх консультацій "серйозно підриває двосторонню довіру". Крім того, в офісі президента Південної Кореї заявили, що Україна неправдиво заперечила наявність домовленості про нерозголошення факту передачі полонених, що "завдає серйозної шкоди двосторонній довірі та дружбі". Старший секретар президента з питань публічних комунікацій Сон Гі-хон заявив, що Сеул вимагає від України офіційних вибачень та пояснень за розголошення інформації про передачу полонених, підкресливши, що саме Україна ініціювала збереження передачі в таємниці через побоювання критики щодо нереалізованого обміну полоненими, а Південна Корея погодилася на секретність з огляду на безпекові та гуманітарні ризики. За словами Сона, уряд Південної Кореї розглядає можливість додаткових заходів у відповідь на ситуацію, якщо це буде потрібно.
"Розголошення інформації без попередніх консультацій серйозно підриває двосторонню довіру", — заявили в офісі президента Південної Кореї.
За даними південнокорейських ЗМІ, українська сторона пояснила, що повідомила про передачу полонених без розкриття деталей, вважаючи недоцільним повністю приховувати сам факт передачі. Водночас джерела в Офісі президента України заперечили існування окремої угоди про конфіденційність із Сеулом. Радник президента України Дмитро Литвин заявив, що Україна є "відкритою країною" і вважає незвичним приховувати сам факт передачі полонених, підкресливши, що Зеленський лише повідомив про сам факт передачі без деталей.
У Сеулі також стверджують, що саме Україна ініціювала збереження передачі в таємниці через побоювання критики щодо нереалізованого обміну полоненими, а Південна Корея погодилася на секретність з огляду на безпекові та гуманітарні ризики. Після заяви президента України Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН про передачу двох північнокорейських солдатів, президент Південної Кореї Лі Чже Мьон підкреслив, що розголошення цієї інформації було "недоречним" і могло мати "серйозні наслідки". У своєму повідомленні в соцмережах Лі Чже Мьон зазначив, що сторони погодилися зберігати факт передачі в таємниці, враховуючи потенційні наслідки, і висловив здивування рішенням України оприлюднити цю інформацію всупереч домовленості.
Корейські ЗМІ також відзначають, що передача полонених відбулася на тлі спроб Сеула відновити діалог із Пхеньяном та заяв західних політиків, зокрема Дональда Трампа, про можливу взаємодію з КНДР. Обидва полонені самі висловили бажання переїхати до Південної Кореї, і це питання обговорювалося між сторонами. За словами опозиційного депутата в Сеулі, обговорення передачі розпочалося після того, як обидва солдати заявили про бажання опинитися у Південній Кореї.
Двоє військовополонених із КНДР були захоплені українськими військовими в Курській області Росії у січні 2025 року. Один із них розповів, що служив у розвідувальному підрозділі, а також зазначив, що хоча деякі північнокорейські військові проходили підготовку з використання російської техніки, він особисто такої підготовки не мав. За його словами, його призвали до армії у 17 років, і з того часу він проходив службу. За повідомленнями, обидва солдати висловили бажання залишитися в Південній Кореї. Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Генасамблеї ООН зазначив, що один із полонених намагався вчинити самогубство, коли зрозумів, що його захоплюють, але залишився живим. Також Зеленський звернувся до представників 47 країн, чиїх громадян Росія використовує у війні проти України, закликавши подбати про цих людей і не дозволити їм бути втягнутими у війну на боці РФ.
Пізніше стало відомо, що у одного з полонених був підроблений військовий квиток, виписаний на ім'я реального жителя російської республіки Тива.
За даними західних ЗМІ, ці двоє стали першими живими полоненими з КНДР, відколи Пхеньян приєднався до війни на боці Росії у 2024 році.
Аналітики вважають, що жорстка реакція Сеула може посилити напруження у відносинах із Північною Кореєю, оскільки Пхеньян використовує повернення своїх солдатів для пропаганди, а публічне підтвердження передачі може спровокувати додаткову ворожість до Південної Кореї. Крім того, конфлікт навколо розголошення інформації може ускладнити для Києва отримання військової допомоги від союзників, зокрема Південної Кореї.
Раніше сестра Кім Чен Ина Кім Йо Чжон заперечила інформацію про передачу солдат КНДР до Росії, назвавши ці повідомлення сфабрикованими чутками з Києва.
Посольство України в Сеулі не прокоментувало ситуацію у відповідь на запит західних журналістів.
