Завершення виборів до Держдуми Росії, які відбулися 20 вересня, відкриває для Кремля можливість переходу до нових військово-політичних кроків, зокрема підготовки до масштабної мобілізації та посилення репресій. Про це йдеться у матеріалі ТСН.ua.

Голосування тривало три дні й супроводжувалося численними порушеннями: тиском на опозицію, недопуском антивоєнних кандидатів, відстороненням незалежних спостерігачів і примусом бюджетників голосувати за провладну партію. Вибори також проводилися на тимчасово окупованих територіях України. За попередніми результатами, п’ятивідсотковий бар’єр подолали «Єдина Росія», КПРФ, ЛДПР та «Нові люди».

Кремль використав вибори як інструмент демонстрації єдності суспільства та підтримки війни проти України. Володимир Путін у телезверненні закликав росіян голосувати, підкреслюючи, що це спосіб підтримати армію та суверенітет. Аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що результати голосування Кремль подає як підтвердження широкої підтримки військових дій, хоча перемога «Єдиної Росії» не була настільки переконливою, як цього прагнула влада.

Європейський Союз жорстко розкритикував вибори, особливо на окупованих територіях України. Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас закликала до санкцій проти організаторів псевдовиборів, наголосивши, що Кремль знищив демократію, придушив інакомислення та не допустив міжнародних спостерігачів.

«Так звані вибори до Думи стали ще одним серйозним ударом по російській демократії. Їхній результат ніколи не викликав сумнівів. Кремль придушив інакомислення, заборонив єдину зареєстровану партію, яка виступала проти його війни в Україні, і не допустив міжнародних спостерігачів за виборами. У Росії залишилася лише видимість демократії. Я запропонувала вжити заходів проти тих, хто сприяє проведенню цих фіктивних виборів на окупованих територіях України», — заявила Кая Каллас.

За даними української розвідки, Генштаб РФ розробив сценарій додаткового призову 600 тисяч осіб упродовж двох років: по 300 тисяч у 2026 та 2027 роках. Видання Bloomberg повідомляє, що після виборів у Росії зросли побоювання щодо нової мобілізації, а деякі чиновники переводять активи за кордон. За оцінками, Росії щороку потрібно поповнювати армію на 400 тисяч людей через високі втрати, а набір контрактників сповільнюється. Кремль може уникати публічних оголошень завдяки цифровій системі електронних повісток, яка блокує виїзд ухилянтів.

Аналітики вважають, що без нової хвилі призову Росії бракуватиме живої сили для утримання фронту в Україні. Економіст Сергій Гурієв зазначає, що Путін може використати результати виборів для виправдання економічних труднощів і подальшої ескалації війни. Він підкреслив, що мобілізація має політичні витрати, а наймання армії найманців — економічні. Водночас атаки українських дронів і економічні проблеми підривають підтримку агресії серед росіян та еліт.