Виплати українським військовим здійснюються у звичайному режимі, проте обіцяного підвищення зарплат найближчим часом не буде. Про це повідомив народний депутат від фракції «Слуга народу» Богдан Кицак в інтерв’ю для «Новини.Live».

За словами Кицака, фінансування Сил оборони є захищеною статтею бюджету, тому кошти на поточні виплати виділяються в першу чергу. Водночас, держава стикається з проблемами щодо фінансування капітальних видатків — таких як модернізація, інфраструктура, дороги та житло для внутрішньо переміщених осіб. У цих питаннях зараз встановлюють пріоритети.

Депутат пояснив, що для повного унормування зарплат військових необхідно ухвалити низку підготовчих рішень. Зокрема, Кабінет Міністрів має затвердити 44 постанови та розпорядчі акти, а Верховна Рада — прийняти кілька законопроєктів, які наразі готують до другого читання. Саме з цим пов’язана пауза у роботі парламенту. За словами Кицака, активні голосування очікуються у період з 13 по 15 жовтня.

«Щоб повністю зняти цю проблему, нам потрібно, щоби Кабінет Міністрів України зі своєї сторони ухвалив 44 постанови й розпорядчих акти й Верховна Рада прийняла ряд законопроєктів. Вони зараз в активній стадії підготовки до другого читання», — зазначив Кицак.

Водночас, підвищення зарплат військовим, яке анонсували раніше, наразі неможливе через брак міжнародної фінансової допомоги. Держава не має можливості збільшити виплати навіть на 10 тисяч гривень. За словами депутата, нову систему грошового забезпечення або погано розрахували, або не передбачили під неї фінансування.

Що відомо про фінансову ситуацію

У державному бюджеті України виник дефіцит близько трильйона гривень, через що не вдалося запровадити оновлену систему виплат до 460 тисяч гривень, а першочерговим завданням стало забезпечення базових виплат військовим. Один день війни обходиться Україні у 190 мільйонів доларів, а оборонні й соціальні витрати значно перевищують власні доходи. Наступного року видатки перевищать 7 трильйонів гривень, а понад 54% бюджету залежить від міжнародної допомоги.

Уряд уже призупинив більшість капітальних витрат, перенісши на кінець року 39 мільярдів гривень, призначених на енергетичний захист та укриття. Міністерство фінансів попереджає про ризик емісії гривні, девальвації та зростання інфляції у разі затримки іноземних надходжень.

Головною причиною затримки чергового траншу у 4 мільярди євро стало зволікання Верховної Ради із проходженням реформ, зокрема щодо оподаткування закордонних посилок. Через ризик залишитися без фінансування пенсій та військових виплат депутати ухвалили відповідний законопроєкт у першому читанні. Водночас у бюджеті на наступний рік залишається понад 130 мільярдів гривень непокритих доходів, що може призвести до підвищення податків, включаючи можливе зростання ставки ПДВ.