19 вересня 2024 року на Донеччині загинув танкіст 14-ї бригади «Червона калина» Павло Лисиця з позивним «Барон», рятуючи екіпаж ціною власного життя. Як повідомляє АрміяInform, Павло був поранений у бою, але залишився прикривати побратимів, що дозволило їм вижити.
Павло Лисиця народився у селі Ходаки на Вінниччині. Після навчання у Говорському аграрному училищі працював трактористом, а згодом проходив строкову службу у морському флоті в Севастополі. Повернувшись додому, створив родину, виховував трьох доньок і племінників, працював на різних роботах, щоб забезпечити сім’ю. Останнім часом працював трактористом у фермерському господарстві, мав власного трактора і був знаним господарем серед односельців.
З початком повномасштабного вторгнення Павло без вагань вступив до лав Збройних Сил України. У березні 2023 року він приєднався до 14-ї бригади, пройшов навчання на Івано-Франківщині та воював на Запорізькому й Донецькому напрямках. Побратими згадують, що екіпаж під його керівництвом завжди виходив із боїв неушкодженим, а сам Павло був спокійним і впевненим навіть у найскладніших ситуаціях.
«Поруч із „Бароном“ завжди було спокійно. Ми знали, що він витягне танк із будь-якого пекла і ніколи не покине в біді», — розповідають у бригаді «Червона Калина».
19 вересня 2024 року, у день народження наймолодшої доньки, танк Павла підірвався на міні, після чого ворог влучив у машину протитанковою ракетою. Попри поранення, він наказав екіпажу рятуватися, а сам відстрілювався до останнього патрона. Його героїзм дозволив побратимам вижити.
Павла Лисицю поховали з військовими почестями у рідному селі 26 вересня 2024 року. 23 травня 2025 року указом Президента України йому посмертно присвоєно звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка». У липні 2026 року нагороду передали родині загиблого захисника. Вічна пам’ять Герою.