У Палаті представників Конгресу США схвалили перехід до дебатів щодо законопроєкту покійного сенатора Ліндсі Грема, який передбачає запровадження санкцій проти країн, що купують енергоносії у Росії. Про це повідомляє The Hill.

Ключове процедурне голосування відбулося за мінімальної переваги: 214 конгресменів підтримали ініціативу, 211 виступили проти. До останнього результат залишався під питанням, доки двоє демократів не підтримали ініціативу. Такі процедурні голосування зазвичай вважаються перевіркою партійної дисципліни, тому відхилення від загальної лінії трапляються рідко. Ключову роль у голосуванні відіграли демократи Джаред Голден і Марі Глюзенкамп Перес, які вдруге за два тижні порушили партійну дисципліну та проголосували «за», що дозволило документу перейти до фінального етапу обговорення. Водночас республіканець Тім Берчетт проголосував проти разом із більшістю демократів, пояснивши це прагненням знизити ціни на пальне для американських споживачів.

Перед цим, 14 вересня, законопроєкт отримав погодження у регламентному комітеті Палати представників. Сенат США ще 7 серпня схвалив цей документ 86 голосами «за». Однак, як писали ЗМІ, у Палаті представників законопроєкт стикається з дедалі більшим опором і може бути заблокований щонайменше до листопадових виборів до Конгресу.

Законопроєкт надає президенту США право запроваджувати тарифи до 100% на п’ять найбільших покупців російської нафти й газу, а також на п’ять країн, які допомагають Москві обходити енергетичні санкції. Список країн переглядатимуть кожні 180 днів, а ті, хто імпортує менше 15% російського газу й активно скорочує закупівлі, отримають виняток. Серед найбільших покупців російської нафти — Китай, Індія та Туреччина; основними імпортерами російського газу є Європейський Союз, Китай і Туреччина.

Крім того, законопроєкт передбачає санкції проти Володимира Путіна та інших високопосадовців, великих російських фінансових установ (зокрема Центробанку, Сбербанку та Газпромбанку), а також державних компаній. Під обмеження потраплять і іноземні структури, що підтримують російський оборонно-промисловий комплекс, великі енергетичні проєкти та так званий «тіньовий флот», який допомагає Росії експортувати нафту в обхід західних санкцій.

Голосування стало перемогою для прихильників жорсткіших заходів проти Росії. Республіканець Майкл Макколл під час виступу наголосив на важливості цього кроку для демонстрації підтримки України та протидії російському керівництву:

«Коли ми будемо оглядатися на цей момент у майбутньому, я хочу, щоб ми могли сказати: ми зробили все можливе, щоб покласти край цій війні»

Демократична партія відмовилася централізовано підтримати законопроєкт, оскільки вважає, що він надає президенту Дональду Трампу додаткові повноваження щодо запровадження митних тарифів, але не зобов’язує використовувати ці інструменти саме для тиску на Росію. Деякі демократи, які виступають проти ухвалення законопроєкту, наголошують, що попри підтримку України, документ надає президенту Трампу «тарифні» повноваження, які вже були відхилені Верховним судом. Вони вважають, що закон «завдасть більше шкоди, ніж користі», і закликають шукати інше двопартійне рішення. Раніше видання Axios повідомляло, що керівництво Демократичної партії відкрито виступає проти цього законопроєкту саме через ризики, пов’язані з повноваженнями Трампа. Bloomberg також пояснював, чому законопроєкт про «пекельні санкції» проти Росії тривалий час залишався заблокованим у США.

Раніше, 11 вересня, демократичні конгресмени Дон Байєр, Грегорі Мікс і Річард Ніл у спільній заяві розкритикували законопроєкт, зазначивши, що він «принесе більше шкоди, ніж користі», оскільки розширює повноваження Трампа щодо тарифів і не зобов’язує запроваджувати санкції проти Росії. Водночас колишній посол США в Росії Майкл Макфол визнав ризики, але наголосив, що для України важливіше, щоб законопроєкт був ухвалений:

«Позитивний символізм його ухвалення переважає негативний символізм провалу. Якщо він провалиться, Путін буде радіти, а українці — розчаровані», — написав Макфол у мережі X 15 вересня.

У Вашингтоні з підтримкою законопроєкту працював і уповноважений президента України з питань санкцій Владислав Власюк. 3 вересня він заявив журналістам, що «досить оптимістично» оцінює рівень підтримки законодавчої ініціативи, навіть серед демократів.

Водночас навіть критики Трампа визнають, що провал санкційного законопроєкту може бути сприйнятий диктатором Путіним як сигнал про недостатню підтримку України з боку США та призвести до розчарування серед українців. Однак вони сумніваються, що президент дійсно застосує «нищівні санкції» проти Кремля.

Після завершення дебатів у Палаті представників відбудеться фінальне голосування. Як зазначається, остаточне голосування щодо цього законопроєкту заплановане на середу, 16 вересня. Якщо законопроєкт буде ухвалено, його передадуть на підпис президенту Трампу. Розгляд цього питання відбувається на тлі триваючих міжнародних зусиль із посилення тиску на Росію через її агресію та фінансування війни за рахунок експорту нафти й газу. Законопроєкт спрямований на те, щоб стимулювати інші держави скоротити імпорт російських енергоносіїв, посилюючи економічну ізоляцію Москви.