Видання rbc.ua оприлюднило добірку з п’яти книжок, на які рекомендують звернути увагу цього літа. До переліку увійшли як українські, так і зарубіжні новинки, що вже викликали інтерес серед читачів та критиків.

Серед рекомендованих — роман Клер Гейвуд «Тінь Персея», який пропонує новий погляд на античні міфи. У центрі оповіді — не герой Персей, а жінки, чиї долі вплинули на розвиток легенди: Даная, Медуза й Андромеда. Авторка відмовляється від фантастичних елементів на користь психологічної глибини, досліджуючи, як страх, влада і пророцтва змінюють життя людей. Гейвуд вже відома завдяки роману «Доньки Спарти», а її нова книжка показує, що класичні сюжети можуть звучати сучасно.

Ще одна новинка — «Клуб Отелло» Дж. Д. Пенінгтона. Це психологічний трилер про шістьох людей, які після розлучень вирішують ускладнити життя колишнім партнерів. За даними rbc.ua, роман вже привернув увагу стримінгової платформи Paramount+, де його екранізують у форматі серіалу «Клуб помсти». Пенінгтон поєднує напругу з чорним гумором, а сюжет змушує читача постійно сумніватися у мотивах героїв.

Українська авторка Вера Курико представила роман із довгою назвою — «Летиція Кур’ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька». Головна героїня вигадує різні історії про батька, змішуючи правду, вигадку, спогади й біль. У книзі поєднуються магічний реалізм, автобіографічні мотиви, точність репортажу та гумор. За словами rbc.ua, цей твір вже став однією з найпомітніших українських літературних новинок року.

До списку також увійшла книжка Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає». Поет і військовий у своїх есеях розмірковує про досвід сучасної війни, відповідальність, пам’ять і втрати. Дронь не ідеалізує війну, а показує реальних людей, їхні страхи, помилки та тугу за домом. Книга допомагає глибше зрозуміти, як війна змінює українське суспільство і культуру.

Завершує добірку дебютний роман журналістки Емми Антонюк «До побачення, телебачення!». У центрі — історія дівчини, яка дорослішає у родині, де телевізор формує уявлення про правду, а любов потрібно заслужити. Згодом героїня потрапляє у світ новин, прямих ефірів і компромісів у медіа. Антонюк описує цей досвід із самоіронією та знанням деталей, адже сама багато років працювала у ЗМІ.