Лідер польської правоцентристської опозиційної партії "Право і справедливість" (PiS) Ярослав Качинський у п’ятницю оголосив, що понад 30 депутатів покинули партію через гостру боротьбу за владу між ним і колишнім прем’єр-міністром Матеушем Моравецьким.

Цей розкол став найбільшим за останні понад двадцять років у головній опозиційній силі Польщі та відбувся на тлі тижнів напруженості щодо майбутнього курсу PiS перед парламентськими виборами 2027 року. Качинський вимагав розпуску асоціації "Rozwój Plus", заснованої Моравецьким та його союзниками, і наказав їм підписати декларацію про відмову від належності до внутрішніх політичних фракцій.

Моравецький відмовився підписувати так звану "декларацію лояльності", назвавши її негативною з історичної точки зору, і запропонував компроміс, зокрема відмову від посади одного з віцепрезидентів партії з подальшим збереженням членства в PiS. Однак переговори між двома таборами не дали результату.

Качинський підтвердив, що остаточна кількість депутатів, які вийшли з партії, ще визначається, і відмовився уточнити, чи є Моравецький серед них, заявивши лише: "Все скінчено". Конфлікт відображає ширшу боротьбу за стратегію партії після поразки на виборах 2023 року. Качинський прагне більш консервативного курсу, тоді як Моравецький і його прихильники виступають за орієнтацію на ширший центрправий електорат.

Розкол може суттєво вплинути на парламентські вибори 2027 року. Коаліція прем’єра Дональда Туска сподівається, що розпад головного опонента послабить опозицію, розділить консервативних виборців і відверне увагу від критики урядової діяльності. Водночас аналітики припускають, що політична сила Моравецького може стати потужним гравцем на правому фланзі, приваблюючи поміркованих консерваторів і бізнес-орієнтованих виборців. Таким чином, замість усунення конкуренції для правлячої коаліції, розкол може перетворити політичний ландшафт Польщі на тристоронню боротьбу за владу.

Відхід депутатів є найсерйознішим внутрішнім розколом у PiS з моменту заснування партії у 2001 році і ставить під сумнів майбутнє найбільшої опозиційної сили в країні та баланс сил перед виборами 2027 року. За останніми опитуваннями, PiS залишається однією з найбільших партій у Польщі, але підтримка коливається від приблизно 19% до трохи менше 30%. Жодне з опитувань не дає партії достатньо голосів для самостійного формування уряду, тому для повернення до влади їй знадобляться коаліційні партнери.

Водночас польська права політична сила дедалі більш конфронтаційно ставиться до Європейського Союзу. PiS заперечує наміри вивести Польщу з блоку, але виступає проти низки ключових євроініціатив, зокрема Європейської зеленої угоди. Пржемислав Чарнек, який вважається потенційним кандидатом на посаду прем’єра у разі повернення консерваторів до влади, закликає Польщу вийти з системи торгівлі викидами ЄС, вважаючи, що вона шкодить економічній конкурентоспроможності країни.

Президент Кароль Навроцький, підтримуваний PiS, поновив заклики до проведення референдуму щодо кліматичної політики ЄС. У президентському офісі заявляють, що ініціатива має на меті дати виборцям прямий голос щодо європейських кліматичних заходів, тоді як політики з коаліції Туска побоюються, що це може посилити антиєвропейські настрої і підготувати ґрунт для майбутніх дискусій про членство Польщі в ЄС.