У 2026 році до уповноваженого Верховної Ради з прав людини не надходило звернень від представників угорської спільноти Закарпаття щодо дискримінації, порушення їхніх прав чи невиконання закону про національні меншини. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець у своєму Telegram-каналі за підсумками моніторингу ситуації в регіоні.

За словами Лубінця, разом із угорським колегою Імре Югасом він відвідав заклади освіти з угорською мовою навчання на Закарпатті, де поспілкувався з учнями та педагогами. Під час моніторингу було відзначено, що діти вільно спілкуються як угорською, так і українською мовами, беруть участь в олімпіадах і здобувають призові місця обома мовами.

"Діти вільно спілкуються угорською та українською мовами, беруть участь в олімпіадах і здобувають призові місця обома мовами", — зазначив Лубінець.

На Закарпатті проживає понад 150 000 представників угорської спільноти. У 2025/2026 навчальному році 12 975 дітей навчалися угорською мовою у 91 закладі освіти, розташованому у 23 територіальних громадах. Лубінець додав, що учасники круглого столу домовилися продовжувати моніторинг і реагувати на можливі проблеми представників угорської меншини.

Передумови

Питання прав угорців Закарпаття тривалий час залишалося одним із ключових у відносинах між Україною та Угорщиною. За прем'єрства Віктора Орбана Будапешт вимагав від Києва змін у сфері мовних і освітніх прав угорської меншини, пов'язуючи це з підтримкою вступу України до ЄС. Через позицію уряду Орбана Угорщина довго блокувала переговори про членство України в ЄС. Нинішній прем'єр Петер Мадяр заявляв, що врегулював це питання з Україною, чого не вдавалося зробити його попереднику.

У серпні уряд Угорщини заявив, що дії Росії створюють серйозну небезпеку для угорської меншини на Закарпатті. Нове загострення між Україною та Угорщиною виникло наприкінці вересня 2026 року через плани створення в Угорщині сховища нафтопродуктів для України. 20 вересня Нафтогаз і MOL підписали меморандум, але вже наступного дня прем'єр Мадяр заявив, що не дозволить реалізувати проєкт без погодження з урядом Угорщини.

Тоді ж Мадяр повідомив, що Угорщина не приєднається до "Карпатської вісімки" й натякнув, що Будапешт включили до ініціативи без згоди. Українське МЗС назвало ці заяви "безпідставно конфронтаційними". 18 вересня Україна започаткувала саміт "Карпатської вісімки", до якої увійшли Польща, Румунія, Словаччина, Чехія, Австрія, Угорщина та Сербія.