У ніч із 28 на 29 липня 2022 року російські військові підірвали барак Оленівської колонії, де утримували українських військовополонених після виходу з «Азовсталі». Загинули близько 50 захисників, понад 130 отримали поранення.

Попри те, що минуло вже чотири роки, розслідування воєнного злочину досі триває. Головною перепоною є відсутність доступу до місця подій. Українські та міжнародні слідчі не можуть оглянути колонію, дослідити докази та перевірити всі обставини теракту.

5 серпня в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбулася пресконференція за участю командування 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов», 12-ї бригади спеціального призначення НГУ «Азов», колишніх військовополонених, представників СБУ та Офісу генерального прокурора. Свідки розповіли про умови утримання та події, що передували переведенню людей до «бараку-200».

У деяких бараках перебувало понад 330 осіб. Полонені спали в коридорах і на сходах, не мали належних санітарних умов. Адміністрація колонії знала про ситуацію, але не вживала заходів для її покращення. За кілька днів до вибуху начальник колонії Сергій Євсюков повідомив про нібито запланований етап частини полонених до Горлівки, запропонувавши скласти попередні списки за три години.

Списки формували колегіально: у нарадах брали участь старші по бараках, командири та тимчасові виконувачі їхніх обов’язків. До групи вносили тих, хто погодився на етап добровільно. Полковник Арсен «Лемко» Дмитрик, нині начальник штабу 1-го корпусу, зголосився їхати старшим. Інформацію від адміністрації передавав капітан Сергій Єрмошин, відповідальний за комунікацію з колонією, призначений ще до виходу з «Азовсталі» Денисом «Редісом» Прокопенком.

Остаточний склад групи визначали не полонені. Представники колонії втручалися в процес: перераховували людей, забирали списки і повертали їх зі змінами. У день переведення адміністрація провела повний перерахунок. Переданий Єрмошиним список суттєво відрізнявся від того, за яким людей фактично перевели до «бараку-200». Представники СБУ та Офісу генерального прокурора підтвердили, що після звільнення Сергій Єрмошин пройшов перевірки, підозр у державній зраді чи інших злочинах не оголошували.

Розслідування ускладнюють чотири основні фактори: відсутність фізичного доступу українських слідчих до колонії, недопуск незалежних міжнародних експертів Росією, припинення роботи місії ООН у 2023 році та відсутність видимого прогресу у справах, переданих до Міжнародного кримінального суду з 2024 року. Контроль Росії над територією дає можливість приховувати докази, затягувати слідство та поширювати власні версії подій.

Свідчення колишніх військовополонених допомагають зафіксувати дії адміністрації колонії та зберегти важливі для слідства факти. Наразі в російському полоні перебувають понад 600 азовців, близько 20 із них у критичному стані. Понад 270 захисників засуджені за статтею про тероризм або за сфабрикованими справами про нібито злочини проти цивільних жителів Маріуполя. Упродовж 2026 року вдалося повернути лише 12 військовополонених із полку «Азов», який обороняв Маріуполь.