Відомий український кінорежисер та продюсер Олексій Комаровський у інтерв'ю для 24 Каналу розповів про особливості створення великих кінопроєктів в Україні, причини зростання довіри глядачів до вітчизняного кіно та міфи, які давно слід розвіяти.

За словами Комаровського, переломним моментом для українського кіно став час надскладних викликів, які змусили шукати нові шляхи розвитку. "Уявіть воду. Джерело намагаєшся заткнути – а вона все одно знайде шлях. Якщо ця вода чиста і має силу, вона прорветься, куди б її не заганяли. З українським кіно сталося те саме", – пояснює режисер. Він додає, що довіра глядача з’явилася, бо українські стрічки перестали бути копіями, натомість стали оригінальними, з новими акцентами, темами та сенсами.

Комаровський підкреслює, що українське кіно не може конкурувати з Netflix чи Голлівудом за бюджетами, натомість виграє автентичністю та деталями. "Голлівуд може дозволити собі масштаб. Але масштаб без правди – порожній. Український фільм не може конкурувати вибухами, зате може конкурувати впізнаваністю: коли глядач бачить під'їзд, у якому виріс, чує інтонацію, яку чув від бабусі, – це також б'є прямо в серце", – зазначає режисер.

Він також спростовує поширений міф, що українське кіно створюється лише на ентузіазмі без системи. Насправді кожен проєкт має чіткий календарний план із розподілом етапів: девелопмент, препродакшн, продакшн, постпродакшн. "Це індустрія, а не гурток за інтересами", – наголошує Комаровський.

Процес створення фільму починається не з ідеї, а з питання, на яке ще немає відповіді. Від першої ідеї до зйомок може минути від пів року до кількох років. Особливу увагу режисер приділяє публічній підготовці аудиторії: кастингам, лабораторіям, залаштункам, які стартують задовго до зйомок. "Це буде фільм про підлітків і їхні проблеми світового масштабу", – ділиться він.

Комаровський розповідає, що роль під конкретного актора пишеться рідко, адже цікавіше відкривати нові обличчя, тому в проєктах регулярно проходять відкриті кастинги. Він також підкреслює важливість командної роботи, де кожен відповідає за свою частину, а режисер надихає і розподіляє відповідальність.

Режисер звертає увагу на недооцінені професії, зокрема тих, хто відповідає за правдивість деталей на майданчику – форму, зброю, побут, репліки. "Глядач не помічає їх, поки вони не помиляються", – пояснює він.

Щодо непередбачуваних ситуацій на зйомках, Комаровський каже, що погода, техніка чи стан акторів часто порушують плани. "Рішення ухвалюються швидко й без права на паніку. Зірваний план – це перевірка міцності історії", – додає режисер.

Найкумедніші випадки на майданчику часто пов’язані з імпровізацією акторів або непередбачуваними учасниками зйомок, як-от діти чи тварини. Часто саме такі моменти потрапляють у фінальний монтаж, бо виглядають живіше за репетиції.

Олексій Комаровський також розповів про роботу над дитячим кіно. Він прагне, щоб фільм-фентезі "Хрещатик 48/2" став доступним для якомога більшої кількості дітей через безкоштовні кінотури, покази в бібліотеках та школах. Для нього головним показником успіху дитячого кіно є емоції та враження дітей, а не касові збори.

Щодо майбутнього українського кіно, режисер хоче бачити його таким, що викликає бажання регулярно ходити до кінотеатрів. "Щоб українська прем'єра була не подією раз на рік і не приводом 'підтримати своїх', а справжнім бажанням і доброю традицією", – підсумував Комаровський.