Королівська шекспірівська компанія (RSC) представила нову постановку «Вишневого саду» Антона Чехова у версії Лаури Вейд із зірковим акторським складом, до якого увійшли Гелен Хант, Білл Пуллман та Кеннет Брана. Вистава йде до 29 серпня, проте, за оцінкою критики, попри відомих акторів, постановка не виправдовує очікувань.
Режисерка Тамара Гарві створила постановку, у якій бракує емоційної напруги та драматичного впливу. Історія, що торкається тем кохання, втрат і соціальних змін, подана занадто м’яко та без виразного центру уваги. Версія Вейд, заснована на перекладі Гелен Раппапорт, більше нагадує оновлення мови, ніж переосмислення сюжету: аристократи Ранєвська та Гаєв розмовляють з американським акцентом, а Лопахін і слуга Яша — з північноірландським, що створює відчуття розмитості задуму.
У виставі є комедійні моменти, особливо завдяки персонажу Фірсу у виконанні Майкла Елвіна, однак це не компенсує загальної відсутності глибоких почуттів. Лопахін Кеннета Брани, на відміну від більш гострого образу в попередній постановці Донмар Верахаус, виглядає доброзичливим і позбавленим класового гніву, який проявляється лише в сцені аукціону, після чого швидко згасає.
Гелен Хант у ролі Ранєвської не демонструє складності характеру, її образ позбавлений виразності, тоді як Білл Пуллман додає харизми, хоч його персонаж має обмежений час на сцені. Сценографія Анни Фляйшле передає атмосферу занепаду через вицвілі меблі, люстру та гілки, що нагадують про вишневий сад, а звуковий супровід з пташиним співом і звуками рубки дерев підсилює візуальний ряд.
Хоча в п’єсі порушуються питання соціальної нерівності та змін у Росії початку XX століття, вони не отримують вагомого політичного чи драматичного розвитку. Загалом постановка позбавлена характерної для Чехова меланхолії та відчуття застою, що робить її менш переконливою, незважаючи на зусилля акторів і режисерки. Про це повідомляє The Guardian.