З 29 липня по 4 серпня 2026 року аналітики Detector Media зафіксували 15 випадків дезінформації, які поширювали російські пропагандисти щодо війни проти України. Серед них — спроби перекласти відповідальність за загибель дітей на окупованих територіях на Україну, вигадка про відправлення британських в’язнів до лав ЗСУ, розповсюдження відео з фейковим «солдатом» про атаку на заправку у Кременчуці, перекручування заяви прокурора Палермо щодо інтересу мафії до дронів, масштабна кампанія навколо міграційної кризи в Сеуті та твердження про «українську провокацію» після падіння російської ракети у Польщі. Як зазначає Detector Media, ці фейки спрямовані на дискредитацію України в очах партнерів, розпалювання антимігрантських і антиукраїнських настроїв у Європі та підрив довіри до західних інституцій і медіа.
Перед так званим Днем пам’яті дітей-жертв війни на Донбасі російська пропаганда активізувала кампанію, в якій звинувачує Україну у загибелі дітей. Для цього використовують давні непідтверджені історії та повідомлення про нібито масові міжнародні акції. Центр протидії дезінформації наголошує, що ці твердження — маніпуляції, покликані перекласти відповідальність за наслідки війни з держави-агресора на Україну. Зокрема, вже понад десять років російська пропаганда експлуатує історію про загибель однорічної дівчинки, хоча жодне незалежне розслідування цього не підтвердило. Міжнародна спільнота продовжує фіксувати воєнні злочини РФ: у березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової у справі незаконної депортації українських дітей.
Ще одним фейком стала вигадка про те, що Велика Британія нібито планує достроково звільнити в’язнів і відправити їх до України для поповнення лав ЗСУ. Як повідомляє StopFake, ця маніпуляція виникла з сатиричного допису колишнього британського дипломата Іана Прауда, який не має жодного стосунку до урядових рішень. Російські медіа подали його як реальну ініціативу, хоча британський уряд не оголошував про такі плани. У липні 2026 року прем’єр-міністр Енді Бернем призупинив заплановані зміни щодо дострокового звільнення близько 6 тисяч засуджених — це рішення не пов’язане з Україною.
Російська пропаганда також поширила відео з фейковим «українським солдатом», який нібито заперечує причетність РФ до атаки на заправку у Кременчуці. За даними Центру протидії дезінформації, відео повністю згенероване штучним інтелектом і вперше з’явилося на анонімному TikTok-акаунті, після чого його активно розповсюджували російські Telegram-канали. Мета таких фейків — перебільшити наслідки атак по паливній інфраструктурі, посіяти паніку та деморалізувати українців.
Ще одним прикладом маніпуляції стала історія про нібито потрапляння західної зброї, переданої Україні, до рук італійської мафії. Російські медіа перекрутили заяву прокурора Палермо Мауріціо де Лучії, який лише зазначив інтерес злочинних груп до сучасних видів озброєння, подібних до тих, що використовуються у війні в Україні. Жодних доказів незаконного переміщення зброї з України до ЄС немає, про що свідчать і міжнародні дослідження.
Наприкінці липня 2026 року міграційна криза в іспанському анклаві Сеута стала приводом для масштабної прокремлівської інформаційної кампанії в Європі. За різними оцінками, за добу кордон із Марокко перетнули від 40 до 60 тисяч людей, іспанська влада залучила військових, а Італія та Франція закликали посилити контроль на кордонах зі Іспанією. Проросійські мережі одразу використали цю кризу для дестабілізації ЄС, поширюючи понад 1,5 тисячі публікацій про Сеуту, як повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
