Олег Погрібний, син судді Світлани Погрібної, був звільнений з посади прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони через корупційні порушення, пов’язані з ухиленням від мобілізації. Рішення про дисциплінарне стягнення ухвалила Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів 1 квітня 2026 року, а наказ про звільнення датований 5 травня. Цей факт набирає особливого значення у контексті судового процесу між агрохолдингом «Кернел» та «Сенс Банком», де Світлана Погрібна виступає суддею.

За даними рішення комісії, Погрібний порушив обмеження щодо особистих зв’язків, вступивши у позаслужбові стосунки з фігурантом кримінального провадження, з яким обговорював незаконне зняття з військового обліку мобілізаційного віку. Листування у месенджері Signal, вилучене під час обшуку автомобіля у Львівській області, стало ключовим доказом. У ньому прокурор домовлявся про анулювання повісток за хабар у розмірі від 4 до 7 тисяч доларів США через вплив на службових осіб територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Офіс Генерального прокурора підтвердив, що за результатами таємної перевірки доброчесність Погрібного не підтверджена. Він оскаржував рішення про звільнення у Вищій раді правосуддя, посилаючись на мобілізацію та службу у Національній гвардії, однак 16 липня 2026 року ВРП відмовила у перенесенні розгляду і залишила рішення комісії без змін. За словами адвоката Погрібного та представників прокуратури, наразі за фактами справи відкрито кримінальне провадження, яке розслідує Державне бюро розслідувань. Погрібний наразі фігурує як свідок, але його статус може змінитися.

У зв’язку з цим виникає питання щодо мотивації судді Світлани Погрібної у справі «Кернел» проти «Сенс Банку». Звільнення сина з прокуратури та кримінальна справа створюють для неї серйозний конфлікт інтересів. Можливий тиск або спокуса ухвалити рішення на користь агрохолдингу, щоб допомогти синові уникнути подальших проблем, викликає занепокоєння.

Окрім цього, існують підозри щодо можливої змови між «Кернелом» і топменеджментом «Сенс Банку». Автор матеріалу припускає, що агрохолдинг міг домовитися з керівництвом банку, щоб допустити програш останнього у суді і виплату 1,75 млрд грн на користь «Кернела». Хоча це лише припущення, воно базується на багаторічному досвіді фінансової журналістики та відомих системних порушеннях у роботі банку, які поки що залишаються без наслідків для керівництва.

Таким чином, справа Погрібного і судова тяганина між «Кернелом» та «Сенс Банком» набирають нових відтінків, що вимагають пильної уваги та розслідування можливих конфліктів інтересів і змов.