У квітні 1986 року тисячі мешканців Прип’яті та навколишніх сіл були евакуйовані через аварію на Чорнобильській АЕС. Проте вже за кілька тижнів близько 1200 людей похилого віку, яких згодом назвали самоселами, таємно поверталися до своїх домівок у зоні відчуження.
Перші повернення відбулися менш ніж за два місяці після катастрофи — 21 червня 1986 року, коли родини з сіл Черемошна та Нівецьке пробивалися через блокпости. Ці люди не ігнорували небезпеку радіації, але для них відчуття дому було сильнішим за невидиму загрозу. Як зазначає режисерка документального фільму «Бабусі Чорнобиля» Голлі Морріс, «зрештою, дім переміг радіацію».
Спочатку правоохоронці примусово вивозили самоселів із Зони відчуження, але це не зупиняло їхнього повернення. З часом влада змінила підхід: літнім людям дозволили залишатися, вважаючи, що вони мають небагато часу, але принаймні помруть щасливими у власних домівках. У 2012 році ця позиція стала майже офіційною — адміністрація дозволила самоселам доживати віку, але заборонила селитися молоді.
Переважно поверталися люди старші за 50 років, а до 2015 року більшість із них становили жінки у віці 70–80 років. З часом кількість самоселів зменшилася: якщо у 2007 році їх було близько 314, то у 2018-му залишалося близько 130, а нині — від кількох десятків до 25 осіб. Причина зникнення спільноти — природне старіння та відсутність молодого покоління.
Роками існував міф про довше життя самоселів порівняно з евакуйованими, але дослідження 2021 року спростували це. Аналіз медичних і дозиметричних даних показав, що тривале проживання у зоні відчуження негативно вплинуло на фізичне та психічне здоров’я, спричинивши прискорене старіння і хронічний стрес через втрату традиційного способу життя та соціальних зв’язків. Науковці підкреслюють, що це не означає безпечність радіації, а радше вказує на руйнівний вплив примусового переселення і психологічного стресу.
Історія чорнобильських самоселів добігає кінця разом із життям останніх свідків. Серед них — 100-річна Марія Чала з села Куповате, яка після аварії відмовилася залишати свій дім і досі живе там зі своєю 74-річною донькою. Про її виживання серед радіації та дикої природи раніше писали журналісти.