Українські десантники 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади розповіли про складну ситуацію на межі Дніпропетровської та Запорізької областей, де тривають важкі бої з російськими окупантами. За їхніми словами, війна нині проходить у форматі протистояння роботизованих систем, але ключову роль продовжують відігравати люди.

Як повідомляє кореспондент ТСН Олександр Моторний, на Олександрівському напрямку фронту ворог не застосовує важку бронетехніку і танки, а основними загрозами залишаються російська піхота та дрони. Окупанти намагаються непомітно просуватися групами по одному-два бійці, але українські захисники виявляють їх завчасно і знищують. «Людський ресурс у них нікуди не дівається. Десь поодинокі групи по один-два чоловіки постійно рухаються. Це не повноцінний штурм, а спроба непомітно просунутися вперед. Але ми їх виявляємо заздалегідь та знищуємо», — каже заступник командира батальйону «Скеля».

Ворог не використовує танки на передовій, натомість застосовує мотоцикли та квадроцикли для доставки особового складу і засобів безпілотної авіації. «На цій смузі ми ще не спостерігали танків. Зазвичай ворог використовує мотоцикли та квадроцикли. Але це відбувається не щодня — десь раз на два тижні або раз на місяць», — розповідає черговий БпС «Сталкер». Наближення таких груп зазвичай свідчить про поповнення або доставку зброї. Українські пілоти важких бомберів не дозволяють ворогу підходити близько до лінії бойового зіткнення і дистанційно мінують ділянки активного руху окупантів, щоб утримати їх на відстані.

Зона ураження дронами охоплює щонайменше 30 кілометрів по обидва боки фронту, що робить практично неможливим непомітний прохід для ворожих сил. Командир роти безпілотних систем «Ківі» підкреслює, що кожен виїзд із особовим складом супроводжується величезним ризиком, тому використання наземних роботизованих комплексів значно полегшує службу.

Війна дедалі більше переходить у площину протистояння роботизованих систем і піхоти. Пілот важких бомберів «Корел» зазначає, що артилерія великих калібрів через постійний контроль дронами втратила ефективність поблизу переднього краю. «Якщо гармата десь починає працювати — її дуже легко виявити. Туди одразу все летить і вона знищується. Тому традиційне її застосування поблизу переднього краю малоефективне», — пояснює заступник командира батальйону «Скеля».

Єдина ворожа зброя, для якої відстань не є перешкодою, — це керовані авіаційні бомби (КАБи), які ворог безперервно скидає як по передньому краю, так і по тилових районах. За спостереженнями десантників, близько 20% КАБів спрямовані на лінію фронту, решта — у тил.

Водночас українські воїни щодня зменшують кількість російської піхоти на цьому напрямку. Проте говорити про перелам у війні вони поки не поспішають. «Не варто тішити себе ілюзіями. Противник сильний і намагається нас якомога болючіше вкусити. Але ми вдало вибиваємо їм ці зуби», — каже «Сталкер». За словами «Скелі», наразі Кремль не має ресурсів для нової масштабної навали, і якщо ворог не отримає нових союзників, його можна розбити. «Якщо залишаємося сам на сам, то, як показує практика, ми даємо їм по зубах. Просуваємо свої групи потроху. Тобто у нас зараз така маневрена оборона та неквапливий наступ».