У Верховній Раді зареєстрували три версії законопроєктів щодо Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки, які наразі опрацьовують у профільних комітетах. Від швидкості та змісту ухвалення документа залежатиме подальший розвиток антикорупційної політики в Україні.

За останніми даними НАЗК, 72% українців вважають корупцію дуже серйозною проблемою, а країна має 36 балів зі 100 за Індексом сприйняття корупції, що значно поступається країнам ЄС. Рівень тіньової економіки в Україні становить 31% ВВП.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у дослідженні Anti-Corruption and Integrity Outlook 2026 відзначила, що стратегічна основа України у сфері боротьби з корупцією є однією з найсильніших серед країн ОЕСР. Україна увійшла до трійки за якістю регулювання лобізму, політичного фінансування та доброчесності судової влади. Наступним кроком має стати не створення нових інституцій, а забезпечення їх практичної роботи та формування культури доброчесності.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) у своїй новій програмі розширеного фінансування (EFF) до 2029 року наголошує на рішучій боротьбі з корупцією як ключовому елементі реформ. Фонд зосереджується на трьох напрямках: посилення антикорупційної інфраструктури та доброчесності, реформі митної та податкової систем, а також корпоративному управлінні державними активами.

Зокрема, НАЗК має впровадити ризик-орієнтований підхід до перевірки декларацій, а НКЦПФР – оновити модель управління та створити наглядову раду з більшістю незалежних членів. Рахункова палата посилить склад за новою процедурою відбору. У митній службі триває атестація працівників для відповідності антикорупційним стандартам, а Мінфін консолідує ІТ-системи для виявлення ризиків. Також планується гармонізація правил трансфертного ціноутворення зі стандартами ОЕСР та імплементація EU ATAD.

У сфері корпоративного управління уряд покращив процес номінації членів наглядових рад держбанків, щоб мінімізувати політичний вплив і підвищити прозорість. МВФ очікує подальших реформ, спрямованих на зміцнення управління та посилення антикорупційних інституцій.

План України, що супроводжує процес вступу до ЄС, приділяє особливу увагу антикорупційному блоку. Він передбачає збільшення кадрового складу Вищого антикорупційного суду (ВАКС) через добір 19 суддів та працівників апарату. Також у Плані передбачено ухвалення нової Державної антикорупційної стратегії та програми на 2026–2030 роки.

Крім того, План України містить зміни для підвищення ефективності антикорупційного правосуддя: реформу Кримінального процесуального кодексу, можливість одноособового розгляду справ ВАКС, спрощення доступу до судово-медичних експертиз. Ці заходи мають зробити кримінальне провадження більш оперативним і зменшити ризики затягування судового розгляду.

Порівняння індикаторів МВФ і Плану України свідчить про поступовий перехід від точкових рішень до формування цілісної системи доброчесного врядування, заснованої на прозорості, цифровізації, незалежності інституцій та ефективному управлінні ризиками. Цей підхід відповідає стандартам державного управління в країнах ЄС і є ключовим орієнтиром для України.