Вартість безбар’єрності в Україні часто визначається не ціною встановлення пандуса чи інших рішень, а моментом, коли про них згадують. Як пише «Економічна правда», архітектори та девелопери нерідко розглядають безбар’єрність лише як соціальну відповідальність бізнесу, хоча це насамперед економічне питання.
У статті наголошується, що безбар’єрність — це інструмент, а інклюзивність — мета. Створити фізично доступний простір недостатньо: важливо також забезпечити інклюзивне навчання персоналу, зрозумілу навігацію та толерантне ставлення. Безбар’єрність охоплює шість вимірів: фізичний, навігаційний, психологічний, соціальний, економічний і цифровий. З них перші три — зона прямої відповідальності архітекторів і девелоперів.
Як зазначає авторка, вартість безбар’єрних рішень майже не збільшує бюджет на етапі проєктування: пологий рельєф, ширші двері чи контрастне маркування — це мінімальні витрати. Проте, якщо ці рішення впроваджуються вже після будівництва, вартість зростає у рази через демонтаж, повторне узгодження та простій об’єкта. «Найдорожчий пандус в Україні — це той, якого не було на кресленні при новому будівництві», — підкреслює авторка.
З 28 червня 2025 року в усіх країнах ЄС набирає чинності European Accessibility Act, який зобов’язує приватний бізнес забезпечувати доступність товарів і послуг для людей з інвалідністю. За даними Євростату, це стосується близько 101 мільйона людей у ЄС. Штрафи за недотримання можуть сягати 100 тисяч євро або 4% річного обороту компанії. Для українського бізнесу, який орієнтується на європейські ринки, ці вимоги стають питанням відповідності законодавству.
Безбар’єрність офісів не обмежується пандусом на вході чи доступною вбиральнею. Важливо забезпечити доступ до самого робочого місця та адаптувати процеси для різних потреб. На тлі війни, мобілізації та зростання кількості людей з інвалідністю, недоступність офісу означає втрату частини потенційних працівників і додаткові витрати на пошук та навчання нових фахівців.
В Україні державна стратегія до 2030 року вже визначила масштаб завдань із безбар’єрності. В ЄС відповідальність бізнесу за доступність закріплена законодавчо. Архітектор відповідає за той момент, коли безбар’єрність ще не коштує додаткових грошей. Від рішення на цьому етапі залежить, чи доведеться платити значно більше пізніше.
