Камеральна перевірка податкової служби часто стає початком серйозних проблем для бізнесу, хоча керівники підприємств здебільшого не сприймають її як перевірку. Про це в ексклюзивній колонці для 24 Каналу розповіла адвокатка, яка пояснила, чому саме цей інструмент податкового контролю є одним із найбільш недооцінених і небезпечних.
За її словами, камеральна перевірка проводиться без наказу, без направлення і без повідомлення платника, а також без його участі. Після подання декларації вона може розпочатися в будь-який момент, і це цілком законно. Податкова аналізує дані декларації, реєстру податкових накладних, системи електронного адміністрування ПДВ та власні інформаційні ресурси, перевіряючи узгодженість цифр. Проблеми починаються, коли ДПС виходить за межі своїх повноважень і починає оцінювати господарські операції, роблячи висновки про нереальність постачання, сумнівність контрагентів чи економічну недоцільність операцій без належної документальної перевірки.
Адвокатка наголошує, що Податковий кодекс чітко визначає: камеральна перевірка має здійснюватися виключно на підставі даних, які вже є у контролюючого органу. Якщо для висновків потрібен аналіз первинних документів або пояснень посадових осіб, це вже інша процедура — документальна перевірка, яка передбачає інші процесуальні гарантії для платника.
Вона наводить приклад компанії, яка отримала податкове повідомлення-рішення з великими донарахуваннями, хоча документальної перевірки не було. Вся позиція податкової базувалася на акті камеральної перевірки, де інспектор фактично оцінив господарську діяльність без дослідження первинних документів і без можливості підприємства надати пояснення чи докази. Такі випадки позбавляють бізнес процесуальних гарантій, а розбіжності в базах даних автоматично ототожнюються з порушеннями, що є неправомірним.
Ще одна поширена помилка бізнесу — ігнорування акту камеральної перевірки або відкладання його до отримання податкового повідомлення-рішення. Водночас стаття 86 Податкового кодексу дає платнику право подати заперечення, додаткові документи та пояснення ще до прийняття рішення. Заперечення є першим документом майбутньої судової справи і має готуватися з урахуванням можливого судового розгляду.
Також адвокатка звертає увагу на порушення термінів перевірки. Закон встановлює 30 календарних днів на камеральну перевірку після граничного терміну подання декларації, але на практиці податкова іноді повертається до декларації через рік або два, змінюючи формулювання предмета перевірки, щоб обійти законодавчі обмеження. Суди дедалі частіше звертають увагу на такі порушення.
Таким чином, камеральна перевірка — це не просто формальна процедура, а початок податкового спору, який може мати значні фінансові наслідки для бізнесу. Важливо розуміти межі повноважень податкової та не ігнорувати документи, що надходять від ДПС, адже мовчання часто призводить до найбільших збитків.