На початку липня на пляжі Форрест-Біч в Австралії виявили шість загадкових металевих куль. Екстрені служби оперативно відреагували, створивши навколо знахідок п’ятдесятиметрову зону безпеки для проведення розслідування.
За даними Daily Galaxy, фахівці Австралійського космічного агентства припускають, що ці сфери є резервуарами високого тиску з невідомої космічної ракети-носія. Вони спеціально розроблені для зберігання газів під надзвичайно високим тиском у космічних апаратах і виготовлені з надміцних матеріалів, здатних витримувати екстремальні температури під час входження в атмосферу Землі.
Виконавчий директор Центру вивчення космічного сміття Aerospace Corporation Марлон Сордж пояснив: "Дуже часто вони виготовляються з чогось на кшталт титану, який дійсно добре виживає. Навіть сильне нагрівання на них ніяк не впливає". Саме завдяки такій конструкції ці резервуари залишаються цілими, навіть коли інші частини корабля руйнуються.
Австралія неодноразово ставала місцем падіння уламків космічних апаратів. У 1979 році Західну Австралію засипало уламками американської станції Skylab, у 2022 році в Новому Південному Уельсі знайшли частину вантажного корабля SpaceX Dragon, а торік поблизу Перта виявили деталь від індійського ракетного прискорювача. Через це місцеве космічне агентство радить уникати контакту з підозрілими об’єктами і звертатися до влади для безпечної оцінки загрози.
Проблема неконтрольованого падіння космічного сміття полягає в тому, що об’єкти на низькій навколоземній орбіті пролітають над великими територіями, і визначити точне місце їхнього приземлення складно. Більшість уламків, однак, падає у Світовий океан. Виконавча директорка Центру повітряного і космічного права Мішель Хенлон зазначила: "Може здатися дивним, що частини однієї ракети можуть з’явитися в Австралії, Канаді або на фермі в Африці, але це насправді те, чого ми очікуємо".
Вона додала, що такі титанові резервуари "створені витримувати величезний тиск, тому вони також серед тих деталей, які найімовірніше переживуть повернення, і саме тому вони, здається, з’являються так часто". Для науковців ці сфери є цінним матеріалом для дослідження пошкоджень від спеки та атмосферного тиску. Дослідники вважають, що покращення систем моніторингу на останніх етапах польоту допомогло б швидше ідентифікувати джерело кожного уламка.