У серпні 2026 року в Україні розгорівся скандал через спробу громадської організації зареєструвати як торговельну марку вираз «На щиті», який широко використовується у Збройних силах для позначення автомобілів, що перевозять тіла загиблих військових. Як повідомляє «УП. Життя», заявки на реєстрацію були відхилені з формальних причин, а в Українському національному офісі інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) наголосили, що навіть за повного пакета документів марка не пройшла б експертизу.

Авторкою ідеї замінити радянське позначення «Вантаж 200» на «На щиті» стала волонтерка Тата Кеплер, яка разом із військовими у 2022 році вперше використала цей напис на рефрижераторі для перевезення загиблих. За її словами, напис і символ із рукостисканням створювалися для всіх українців, а не для приватної власності: «Це дурість, бо напис належить людям, і це про пам'ять. Я ніколи в житті не повірю, що людина, яка живе в цій країні, не знає, що для людей означає „На щиті“».

Останню заявку на реєстрацію подавав у березні 2025 року юрист Даніїл Шматков від імені ГО «Центральна військова рада». Він пояснив, що діяв як технічний представник і не мав особистого контакту з організацією. Після запиту від УКРНОІВІ документи для завершення процедури не були надані, і заявку відкликали. Юридична компанія 4B, яка готувала документи, зазначила, що діяла за стандартною процедурою, але визнає особливу чутливість цього вислову для суспільства і остаточно відкликала заявку ще у 2025 році.

В УКРНОІВІ підтвердили, що не допустили б реєстрації такого знаку навіть за умови повного пакета документів, оскільки організація не мала права на символ, який став суспільним надбанням. Директорка офісу Олена Орлюк підкреслила, що їхня установа не допускає паразитування на символах, пов’язаних із війною, і співпрацює з Міноборони для захисту таких знаків: «Ми допомагаємо їм захистити те, що належить армії шляхом торгових марок чи об’єктів, щоб, вибачте, не випускати трусики під назвою „ЗСУ“ чи щось подібне».

Скандал вкотре порушив питання про те, що суспільно значущі символи, пов’язані з війною та пам’яттю про загиблих, не можуть бути приватною власністю і мають залишатися у відкритому доступі для всіх українців.