4 вересня співробітники НАБУ та САП провели масштабні обшуки в Офісі генерального прокурора, розпочавши першу велику антикорупційну операцію проти шахрайських кол-центрів, відомих під кодовою назвою "Карфаген". За даними "Української правди", слідство підозрює, що частина керівництва прокуратури отримувала щомісячні виплати — до 7 тисяч доларів — від організаторів шахрайських схем.
Операція стала відповіддю на багаторічні скарги банкірів та громадян, які втрачали кошти через діяльність кол-центрів. Попри численні заяви про боротьбу з цим явищем, кількість шахрайських "офісів" лише зростала, а жертвами дедалі частіше ставали не лише українці, а й громадяни країн ЄС. Як повідомляє "Українська правда", у політичних та правоохоронних колах давно не сумнівалися, що такі схеми існують лише за мовчазної згоди частини силовиків.
Після призначення Руслана Кравченка на посаду генерального прокурора у червні минулого року, за словами співрозмовників видання, Офіс генпрокурора нібито почав вимагати "свою частку" від прибутків кол-центрів. Ситуація загострилася на початку 2026 року, коли, за матеріалами слідства, прокурори могли бути напряму причетні до "дахування" шахрайських структур.
Під час обшуків детективи НАБУ зіткнулися з опором: їх не пускали до приміщення прокуратури, довелося використовувати драбини, а один зі співробітників отримав травму. Коли слідчі дісталися до кабінету генпрокурора, двері були зачинені, а самого Кравченка не було на місці — за інформацією джерел, він перебував в урядовому кварталі. Пізніше Кравченко зник і вдома, а Офіс генпрокурора спочатку спростував, а потім підтвердив факт обшуків.
Під час судового засідання щодо обрання запобіжного заходу Сергію Кропиві, заступнику начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП, пролунали записи розмов, де Кропива неодноразово згадував "шефа" та "Андрійовича", обговорюючи, за версією слідства, незаконні справи. Сам Кравченко з'явився лише після публічного розголосу, заявивши, що не має стосунку до шахрайських схем і готовий піти з посади, якщо цього вимагатиме президент або парламент.
"Просто уявіть, підлеглий генпрокурора займається ремонтом його будинку. Облаштуванням його життя. Як це? А хто платить за це — кол-центри?" — прокоментував ситуацію один із впливових представників влади.
У політичних колах скептично оцінюють перспективи Кравченка уникнути відповідальності. Навіть якщо слідству не вдасться довести прямий рух коштів від шахраїв до генпрокурора, питання виникають щодо походження його статків. За інформацією джерел, антикорупційні органи вивчають майновий стан Кравченка, зокрема будинок у Козині та інші активи.

