Українські науковці спостерігають унікальне явище на місці колишнього Каховського водосховища: там формується повністю природний рівновіковий ліс, якого неможливо побачити більше ніде у світі. Про це в інтерв’ю «Суспільному» розповіла старша наукова співробітниця відділу фітогормонології Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України, кандидат біологічних наук Катерина Романенко.
За її словами, за три роки на місці водосховища вже сформувалися три окремі яруси рослинності: верхній ярус складають верби й тополі, середній – чагарниковий тамарикс, а нижній – очерет та осока. Ліс займає площу близько 65 тисяч гектарів, що робить його найбільшим заплавним рівновіковим лісом у Європі.
«Вербовий ліс, який виріс на дні Каховського водосховища, це зараз просто унікальне і рідкісне явище. Ми зараз спостерігаємо третій рік формування саме рівновікового лісу. Це унікальне явище, яке займає площу 65 тисяч гектарів. Тобто ми спостерігаємо формування найбільшого заплавного рівновікового лісу в Європі. Для мене розуміння цих масштабів просто зашкалює», – зазначила Романенко.
Вона додала, що верби вже досягають у середньому шести з половиною метрів у висоту та 5-6 сантиметрів у діаметрі. Попри спекотну погоду, дерева почуваються добре, не лише зростають, а й створюють умови для інших рослин і тварин. «На початку багато було розмов, що рано чи пізно верба всохне або з’являться якісь інвазивні види, буде витіснена. Це все не так. Розвивається стабільна екосистема, вона має надзвичайно потужний ресурс. Тому думаю, що вона буде і далі розвиватись», – додала науковиця.
Доктор біологічних наук Іван Мойсієнко підкреслив, що біологічне різноманіття нового лісу різко контрастує з одноманітною екосистемою Каховського водосховища, яке раніше було біологічною пустелею з життям, зосередженим лише в прибережній смузі. «Замість одноманітної, дуже простої, формується багато різних екосистем. Те, що ми бачимо на дні Каховського водосховища, фактично ми бачимо відродження такими шаленими темпами Великого Лугу», – пояснив він.
Дослідження проводяться в межах проєкту Інституту ботаніки НАН України з оцінки втрат біорізноманіття через бойові дії та зміну клімату. За цей рік науковці здійснили три експедиції до Каховського лісу і планують четверту восени.
Раніше Каховське водосховище було зруйноване внаслідок бойових дій, що завдало значних екологічних збитків, зокрема забруднення ґрунтів і води. Україна готує позови проти Росії на суму понад 57 мільярдів доларів за екологічні руйнування, але механізм компенсацій наразі перебуває на стадії формування.