Михайло Федоров очолював Міністерство оборони України з 14 січня до 16 липня 2026 року. За цей період він зосередився на технологічному переозброєнні армії, реформуванні оборонних закупівель та розвитку українського виробництва озброєння.

Під керівництвом Федорова Міноборони значно розширило виробництво та закупівлі безпілотних літальних апаратів різного призначення — від FPV-дронів на оптоволокні до ударних deep strike і дронів-перехоплювачів. Лише за чотири місяці було закуплено більше дронів, ніж за весь попередній рік. Важливою ініціативою стала програма «Логістичний локдаун», яка отримала окреме фінансування і сприяла ускладненню логістики російських військ та ізоляції тимчасово окупованого Криму.

Федоров також продовжив підтримку програми «Лінія дронів», що забезпечує безпілотниками Сили безпілотних систем, і запустив програму підтримки дроново-штурмових підрозділів, які використовують технології як основний інструмент ведення бою. Однією з ключових реформ стало оновлення системи оборонних закупівель: запроваджено механізм 70-відсоткової передоплати через єБали на платформі Brave1 Market, а також проведено масштабні тендери на далекобійну артилерію та сотні тисяч безпілотників. Вперше через тендери закупили тисячі пікапів, багі та квадроциклів для військових.

Крім того, створено систему прогнозованого забезпечення бойових бригад безпілотниками, що дозволяє отримувати дрони за графіком без ручного розподілу. Федоров приділив увагу розвитку української оборонної промисловості: започатковано грантову програму для виробників вибухових речовин і ракет, відкрито експорт у межах програми Drone Deal для залучення інвестицій. Відбувся прогрес у розробці української балістичної ракети — підвищено точність і зменшено вартість виробництва.

Міноборони підписало рекордний контракт на виробництво дешевих ракет для боротьби з реактивними безпілотниками та уклало угоду на закупівлю винищувачів Gripen для посилення авіації. У сфері протиповітряної оборони інтегрували Павла Лазаря Єлізарова до Повітряних сил і запровадили систему аналізу масованих повітряних атак за принципом After Action Review. Завдяки цьому ефективність перехоплення російських дронів зросла з 83% до 91%, а крилатих ракет — з 47% до 87%. Вперше законтрактовано ракети Patriot PAC-2 GEM-T і подано заявку на закупівлю PAC-3 за європейський кредит.

Серед інших ініціатив — реформування військової служби з контрактами на визначені строки, нові механізми повернення військовослужбовців, які самовільно залишили частину, та відкриття ринку міжнародного рекрутингу. Міністерство оборони провело три засідання у форматі Рамштайн, на яких партнери оголосили нові пакети військової підтримки. Також створено лабораторію Trophy Lab для дослідження захопленої російської техніки та запущено Defense AI Center A1 для прискорення впровадження штучного інтелекту в оборонній сфері.

Інформація надана Міністерством оборони України.