Головнокомандувач Збройних Сил України Михайло Драпатий та міністр оборони Євгеній Хмара почали спільну роботу над новою стратегією ведення війни, яка передбачає зміну підходів до військового управління. Про це повідомило американське видання The National Interest із посиланням на власні джерела.

Драпатий був призначений на посаду головнокомандувача одночасно з кадровою ротацією, внаслідок якої Хмара очолив Міністерство оборони. Обидва керівники, за оцінками джерела, представляють нове покоління військового менеджменту, орієнтованого на делегування повноважень, підтримку ініціативи на нижчих рівнях і збереження життя військовослужбовців. Такий підхід відрізняється від радянської моделі, де рішення концентрувалися у верхніх ешелонах командування.

У військовому середовищі Драпатого характеризують як енергійного, вимогливого та професійного командира, який здатний швидко адаптуватися до змін на полі бою. Він вважає, що ефективність командування визначається не лише територіальними здобутками, а й тим, якою ціною вони досягаються.

Хмара та Драпатий, за оцінками джерела, мають схожу оперативну культуру, що базується на наступальних діях і менш централізованій системі ухвалення рішень. Їхня співпраця розпочалася без конфліктів, які, як стверджується, були притаманні попередникам на цих посадах. Наразі вони вже працюють над новим етапом стратегії, що передбачає перенесення бойових дій на територію Росії.

Сам Євгеній Хмара підкреслює, що для нього важливим є не особистий характер стосунків із головнокомандувачем, а спільне бачення розвитку війни та військового управління. За його словами, відсутність такого бачення «зрештою має ціну на фронті — життями українських військовослужбовців».

«Визначальним є спільне бачення розвитку війни та військового управління, адже саме його відсутність зрештою має ціну на фронті — життями українських військовослужбовців», — заявив Євгеній Хмара.

Як зазначає АрміяInform, Хмара переносить у Міністерство оборони досвід проведення спецоперацій, ударів по нафтовій інфраструктурі Росії та принцип «безжальної асиметрії витрат».