США перехоплюють ініціативу Туреччини щодо контролю над безпекою в Чорному та Каспійському морях, водночас чинний президент США Дональд Трамп надсилає негативний сигнал президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану та всім, хто прагне впливати на ситуацію в морських регіонах. Про це повідомляє Gazeta.ua з посиланням на Financial Times та WSJ.

За даними Financial Times, віцепрезидент США Джей Ді Венс звернувся до Києва з проханням утриматися від ударів по танкерах біля Новоросійська, а також по інфраструктурі Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК). КТК транспортує нафту з родовищ Каспійського моря в Казахстані до російського узбережжя, а серед його акціонерів — російські, казахстанські та американські компанії. Для Казахстану цей маршрут критично важливий, а частина нафти, що транспортується, не підпадає під санкції. Водночас президент України Володимир Зеленський 12 серпня підтвердив удар по Новоросійську, але, за даними Financial Times, Київ пообіцяв не атакувати об’єкти КТК.

Тим часом у липні 2026 року під час саміту НАТО в Анкарі Трамп був змушений змінити літак через попередження ізраїльської розвідки про можливий обстріл іранськими ПЗРК. WSJ повідомляє, що офіційно Білий дім не розкриває подробиць цього інциденту. Крім того, США не коментують підписання 7 липня Мекканського пакту між Туреччиною, Саудівською Аравією та Пакистаном, який арабські ЗМІ назвали «мусульманським НАТО». Експерти вважають, що цей союз спрямований на стримування Ірану, а його поява змінює баланс сил не лише на Близькому Сході, а й у Європі, зокрема для України.

8 серпня Туреччина вперше закрила протоки Босфор і Дарданелли для всіх цивільних суден, включно з українськими, а 11-12 серпня оголосила про суворе дотримання Конвенції Монтре та запропонувала два окремі коридори для суден України й Росії. За цією конвенцією Туреччина контролює протоки, а під час війни може обмежувати рух військових кораблів країн, які не мають виходу до Чорного моря. Останнім часом, за даними ЗМІ, на Туреччину тиснуть із вимогою послабити ці обмеження для НАТО.

Анкара також посилює свій вплив у Каспійському регіоні, позиціонуючи себе лідером Великого Турану — союзу тюркських держав, до якого входить і Казахстан. На думку фінансового аналітика Олексія Куща, Туреччина демонструє, що лише вона може гарантувати транзит товарів із Центральної Азії морем, випереджаючи Росію в цьому питанні.

12 серпня США провели випробування підводного дрона HADALUS, здатного вражати цілі без підйому на поверхню, що стало сигналом готовності до морських операцій. 11 серпня Володимир Путін помилував і звільнив американця Роберта Ґіломана, якого у США зустрів спецпосланець президента. Паралельно Путін вирушив на навчання Тихоокеанського флоту. Політолог Андрій Ковальов вважає, що Росія втрачає контроль над ситуацією і намагається домовитися про перемир’я з Україною вже цієї осені. Проте, за його словами, навіть частковий мораторій на удари по Росії може зіграти на руку Москві, адже Чорне море контролюють дрони обох сторін, а взаємний мораторій на обстріли під час експорту збіжжя лише посилить позиції ворога.