Президент США Дональд Трамп ще має шанс очолити дипломатичні зусилля для завершення війни Росії проти України, однак цей сприятливий момент може бути нетривалим. Про це в колонці для The New York Times написав Томас Грем, колишній головний експерт Білого дому з питань Росії за часів Джорджа Буша-молодшого.
За словами Грема, поки увага Трампа зосереджена на ситуації навколо Ірану, можливість повернути Вашингтон до активного посередництва між Києвом і Москвою поступово звужується. Він наголошує, що як президент України Володимир Зеленський, так і російський лідер Володимир Путін останнім часом демонструють зацікавленість у відновленні переговорів, але ця готовність не збережеться довго.
Грем також звертає увагу на зростаючі сумніви в Росії щодо здатності Трампа бути надійним посередником через американську військову підтримку України. Водночас у Києві продовжують координувати переговорну позицію з європейськими партнерами, частина з яких прагне активніше долучитися до дипломатичного процесу. Однак ширша участь Європи може ускладнити діалог із Москвою, яка не вважає європейські держави нейтральними посередниками.
Автор підкреслює, що війна переходить у небезпечнішу фазу: Україна збільшує удари по військових об’єктах і енергетичній інфраструктурі в глибині російської території, а Росія посилює атаки на українські міста, намагаючись скористатися дефіцитом ракет для української протиповітряної оборони. Це загострення може призвести до зростання жертв серед цивільного населення та ускладнити підготовку України до зими. Існує також ризик поширення війни за межі України через порушення повітряного простору країн НАТО безпілотниками та ракетами.
Другою причиною для активізації дипломатії Грем називає виснаження обох сторін. Україна стикається з дефіцитом особового складу, проблемами мобілізації та зростанням вартості відновлення. Тривала війна зменшує шанси на повернення мільйонів українців, які виїхали за кордон. Росія має демографічні проблеми, труднощі з поповненням військ і зростаючі економічні витрати, що гальмують її розвиток у порівнянні зі США і Китаєм.
Грем припускає, що у разі припинення бойових дій обидві сторони могли б подати це як досягнення: Зеленський — як збереження незалежності, суверенітету та європейського курсу України, а Путін — як протидію спробам Заходу завдати Росії стратегічної поразки.
Експерт переконаний, що лише США мають достатній вплив і зв’язки для одночасної роботи з Україною, Росією та європейськими столицями. Водночас домовленість неможлива без координації з європейськими урядами, які продовжать надавати військову допомогу, санкції та фінансову підтримку.
Грем закликав Трампа направити своїх представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера спочатку до Києва, а потім до Москви, щоб відновити контакти і підготуватися до тривалої човникової дипломатії. Він не очікує швидкого прориву, але вважає, що діяти потрібно негайно, «до того, як нова ескалація остаточно закриє дипломатичне вікно».
Раніше державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон найближчими тижнями спробує з’ясувати, чи існують умови для відновлення переговорів між Україною та Росією. Керівник Офісу президента Кирило Буданов зазначив, що дипломатичні контакти фактично не припинялися, але зараз перебувають на паузі. Президент Зеленський пропонував почати з припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та повітряного перемир’я, а також зафіксувати лінію бойового зіткнення як основу для подальших переговорів. 3 серпня він заявив, що Україна докладе максимум зусиль для дипломатичного завершення війни до зими, наголосивши на необхідності подальших санкцій і підтримки партнерів.